Другий корпус УГА

ДРУ́ГИЙ КО́РПУС УГА – військове з’єднання. Сформов. у січні 1919 під час укр.-польс. війни 1918–19 із бойових груп «Схід», «Старе Село» й «Наварія» на львів. напрямку фронту. Командир — полковник М. Тарнавський, начштабу — підполковник Й. Папп де Яноші (від квітня 1919 — підполковник А. Шаманек). Після реорганізації армії у січні–лютому 1919 до його складу входили бригади: 1-а УСС, 2-а Коломий., 3-я Бережан. та 4-а Золочівська. Загалом корпус мав 25 піших і 2 кінні курені, 24 гарматні батареї (бл. 18-ти тис. вояків). До серед. травня 1919 брав участь у бойових діях побл. Львова, у ході Чортківської офензиви (6–28 червня 1919) визволив Тернопіль. Після відступу в липні 1919 за р. Збруч УГА очолив генерал М. Тарнавський, натомість командиром корпусу став полковник А. Вольф. Під час наступал. Київ. операції об’єднаних армій УНР та ЗУНР (6–31 серпня 1919) Д. к. УГА визволив від більшов. військ м. Старокостянтинів (нині Хмельн. обл.) і Житомир, вів бої з 44-ю стрілец. дивізією М. Щорса побл. м. Коростень (нині Житомир. обл.). У вересні–листопаді 1919 — на денікін. фронті. Після перемир’я з Добровол. армією, зумовленого знач. бойовими втратами та епідемією тифу, вийшов з боїв. На поч. лютого 1920 для порятунку особового складу командування УГА уклало угоду з Червоною армією. Д. к. УГА, командиром якого знову став генерал М. Тарнавський, був розформований, на його базі створ. 1-у бригаду Червоних Січових стрільців (загалом 4,5 тис. стрільців і 200 старшин). Бригада увійшла до складу 44-ї стрілец. дивізії та взяла участь у боях з поляками (розформована у травні 1920).

Літ.: Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. 1995; Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. 1998; Шанковський Л. Українська Галицька Армія. 1999 (усі — Львів).

К. Є. Науменко, М. Р. Литвин