ДМИ́ТРІЄВ Леонід Георгі­йович (17. 02. 1931, м. Батумі, Грузія — 22. 05. 2018, Київ) — фахівець у галузі будівництва та інформатики. Кандидат технічних наук (1964). Член-кореспондент Укр. академії архітектури (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982). Державні нагороди СРСР. Закін. Тбіліс. ін­ститут інж. залізнич. транс­порту (1954). Від­тоді працював у ін­ституті «Укр­проект­сталькон­струкція»; 1963–88 — у Зонал. НДІ екс­перим. проектува­н­ня: 1970–88 — за­ступник директора з наукової роботи, водночас 1975–88 — зав. від­діл. архіт.-буд. кібернетики; 1988–96 — у НДІ теорії та історії архітектури і містобудува­н­ня: заст. дир. з наукової роботи, завідувач від­ділу приклад. інформатики; від 1996 — у Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури (усі — Київ): професор кафедри архіт. кон­струкцій. Наук. інтереси повʼязані з числовим і логіч. моделюва­н­ням обʼєктів архітектури та містобудува­н­ня, методами приклад. інформатики. Спроектував понад 50 обʼєктів будівництва, серед яких кон­струкції між­нар. аеропорту «Борис­піль» (1965, арх. А. Добровольський) у м. Борис­піль Київ. обл., стадіону «Олімпійський» (рекон­струкція; 1967, арх. М. Гречина), салону-магазину «Будинок меблів» (1982, арх. Н. Чмутіна), резиденції екзарха УГКЦ та сталеві куполи кафедрал. собору УГКЦ — храму Воскресі­н­ня Господнього (2005, арх. М. Левчук) у Києві. Роз­робив технол. лінію автоматиз. проектува­н­ня кон­струкцій «КОРТ».