Дмитрієнко Марія Федорівна
Визначення і загальна характеристика
ДМИТРІЄ́НКО Марія Федорівна (псевд. — Данка Марʼяненко; 19. 03. 1935, м. Таганрог Ростовської обл., РФ — 22. 05. 2022, м. Ямпіль Вінницької обл.) — історик. Доктор історичних наук (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Повний кавалер ордена княгині Ольги (1998, 2004, 2007). Член НСЖУ (1962). Закінчила Київський університет (1958). Працювала у редакції Держполітвидаву УРСР та журналу «Наука і життя»; від 1963 (з перервою) — в Інституті історії України НАНУ (Київ): 1994–2005 — завідувач відділу спеціальних історичних дисциплін, від 2005 — старший науковий співробітник цього відділу (нині відділ української історіографії та спеціальних історичних дисциплін). У 1973–81 — молодший науковий співробітник Центральної наукової бібліотеки АН УРСР, 1978–86 — заступник завідувача відділу наукової інформації Президії АН УРСР. Досліджує джерелознавство історії України, історію етнонаціональних спільнот і комплекс спеціальних історичних дисциплін. 1992–98 — член головної ради товариства «Просвіта»; 1992–94 — член Комісії Верховної Ради України з питань заснування державних нагород; 1994–2004 — член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України.
Пр.: Веласкес. Москва, 1965; груз. мовою — Тбілісі, 1973; Більшовицька преса України1917–1918 рр. як історичне джерело. К., 1967; Сын революционного века (Ю. М. Коцюбинский). Москва, 1974; Листівки більшовицьких організацій 1917–1920 рр. як історичне джерело. К., 1980; Спеціальні історичні дисципліни: Навч. підруч. К., 1992 (співавтор); Короткий нарис міської геральдики Поділля. К., 1994 (співавтор); Нагороди України: Історія, факти, документи: В 3 т. К., 1996 (співавтор); Гроші в Україні. К., 1998 (співавтор); Зміни в адміністративно-територіальному устрої України в 1919–1920 // УІЖ. 2003. № 6; Греки на українських теренах. К., 2004 (співавтор).
Літ.: Маркітан Л. П. Жінка. Історик. Журналіст // Спец. істор. дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. Ч. 2 (на пошану М. Ф. Дмитрієнко). К., 1997.
І. Н. Войцехівська
Додаткові відомості
- Основні праці
- Веласкес. Москва, 1965; груз. мовою — Тбілісі, 1973; Більшовицька преса України1917–1918 рр. як історичне джерело. К., 1967; Сын революционного века (Ю. М. Коцюбинский). Москва, 1974; Листівки більшовицьких організацій 1917–1920 рр. як історичне джерело. К., 1980; Спеціальні історичні дисципліни: Навч. підруч. К., 1992 (співавтор); Короткий нарис міської геральдики Поділля. К., 1994 (співавтор); Нагороди України: Історія, факти, документи: В 3 т. К., 1996 (співавтор); Гроші в Україні. К., 1998 (співавтор); Зміни в адміністративно-територіальному устрої України в 1919–1920 // УІЖ. 2003. № 6; Греки на українських теренах. К., 2004 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
