ДМИТРУ́К Никанор Костьович (26. 07. 1902, с. Лука Житомир. пов. Волин. губ., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. — 18. 06. 1938, Житомир) — етно­граф, музеє­знавець. Закін. Житомир. учител. семінарію, Волин. ІНО (Житомир), навч. у Київ. археол. ін­ституті (не закін. через його роз­формува­н­ня). Від 1925 — завідувач від­ділу робсількорів. руху та робітн. життя на Коростенщині, від 1934 — зав. істор. від­ділу Волин. н.-д. музею (Житомир). Водночас від 1928 навч. в аспірантурі від­ділу етно­графії музею під керівництвом В. Кравченка; від 1930 — асп. Ін­ституту історії матеріал. культури в Харкові. Учасник етногр. екс­педицій з ви­вчен- ня лоцманства в р-ні будівництва Дні­прогесу (1927); стаціонарно досліджував с. Дідковичі (нині Коростен. р-ну Житомир. обл., 1927–28). В «Етно­графічному віснику» вмістив низку статей, серед яких — «Про чудеса на Україні року 1923-го» (1925, кн. 1), «З нового побуту» (1926, кн. 2), «Голод на Україні р. 1921» (1927, кн. 4), «“Чудеса” на Полтавщині р. 1928» (1929, кн. 8). Ре­прес., роз­стріляний. Рукописи робіт Д. зберігаються у фондах ІМФЕ (Київ), серед опубл. — «45 років етно­графічної діяльності В. Г. Кравченка» // «НТЕ», 1990, № 3.