Дніпро
«ДНІПРО́» — футбольний клуб у м. Дніпро. Заснований 1918 як футбольна команда Олександрівського південноросійського заводу Брян. АТ (нині Дніпровський металургійний завод ім. Петровського) з назвою «БРІТ» (Брянський. робітничий індустріальний технікум). Спершу грала у міських першостях, від 1925 — також у товариських зустрічах. 1926 перейменов. на «Петровець», 1936 — «Сталь». 1937 взяла участь у 2-му чемпіонаті СРСР в групі «Г», зайнявши 2-е м. До і після 2-ї світової війни команда не здобула вагомих перемог у чемпіонатах СРСР. 1949 перейменов. на «Металург». 1954 у півфіналі Кубка СРСР програла єреван. команді «Спартак». 1961 команду передано на баланс Пд. маш.-буд. заводу і перейменовано на «Д.». 1968 «Д.» вибороло 3-є м. в укр. зоні чемпіонату СРСР серед команд кл. «А». Під керівництвом гол. тренера В. Лобановського (1968–73) команда стала чемпіоном СРСР першої ліги групи «А», а у вищій лізі посіла 6-е м. Лише під керівництвом гол. тренера В. Ємця (1981–86) «Д.» здобуло титул чемпіона СРСР (1983), а 1984 і 1985 — бронз. нагороди. Під керівництвом Є. Кучеревського (1986–92) команда виборола перемогу у чемпіонаті СРСР 1988 (у 1987 і 1989 — срібні нагороди), стала володарем Суперкубка (1988) і Кубка (1989) СРСР. Серед гравців «Д.» — найкращі футболісти СРСР Г. Литовченко (1984) та О. Протасов (1987; гол. тренер у 2005–08) заслужений майстер спорту СРСР О. Чередник, В. Лютий, В. Тищенко, чемпіони СРСР І. Вишневський та М. Кудрицький. У незалежній Україні «Д.» тримає провідні позиції серед команд України, посівши, зокрема, у чемпіонатах України 2-е м. у сезоні 1992–93 та 3-і м. у сезонах 1994–95, 1995–96, 2000–01 і 2003–04. Серед провідних гравців «Д.» 1990–2000-х рр. — Ю. Максимов, В. Скрипник, С. Беженар, С. Нагорняк, В. Шаран, С. Коновалов, І. Близнюк, Д. Михайленко, В. Єзерський, В. Кернозенко, О. Шелаєв, О. Венглинський, С. Назаренко, Р. Ротань, А. Русол.
Фотоілюстрації
Спорт 