Дніпродзержинський державний технічний університет

ДНІПРОДЗЕРЖИ́НСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ТЕХНІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т  — вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців інженерно-технічного профілю. Засн. 1920 у м. Кам’янське Катеринослав. губ. (нині м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) як політехнікум. 1921 реорганізований у робітн. технікум з правом підготовки інж. вузької спеціалізації, від 1930 — вечір. металург. інститут, від 1960 — завод-вищий тех. учбовий заклад, від 1967 — денний індустр. інститут, від 1993 — сучасна назва. Нині на 9-ти ф-тах (енергет., заоч., металург., мех., економіки та менеджменту, електроніки та комп’ютер. техніки, післядиплом. освіти, соціології та філології, хім.-технол.) навчаються бл. 8-ми тис. студентів. 1988 створ. 3 НДІ: теорії та технології металург. процесів, газопіч. теплотехніки, технології та автоматизації профіл. прокатки; діють інж. центри «Модуль», «Профіль», «Сорбент». Навч.-вихов. процес забезпечують 346 викл., серед них д-рів н. — 38, канд. н. — 175. Серед відомих фахівців — А. Огурцов, І. Глущенко, Ю. Федоров, В. Логинов, А. Лигун, Б. Ілюкович-Страковський, В. Бойко. Науковці Університету розробляють нові енергоощадні та ресурсозберігаючі технології, устаткування для різних галузей нар. господарства, досліджують питання охорони довкілля, вдосконалення процесу підготовки студентів, вирішення екон. проблем розбудови державності. Університет видає «Збірник наукових праць Дніпродзержинського державного технічного університету (технічні науки)» (від 1995), ж. «Математичне моделювання» (від 1996), підтримує тісні зв’язки з навч. закладами Великої Британії, США, Польщі, Чехії, РФ. Соц. база: 3 гуртожитки, стадіон. Перший дир. — М. Заборовський, нині ректор — І. Павлюченков (від 2003).

Завантажити статтю