ДОБЖА́НСЬКИЙ Бог­дан (03. 03. 1909, с. Струтинка, нині Липовец. р-ну Вінн. обл. — 15. 07. 1987, Варшава) — агрофізик. Доктор сільськогосподарських наук (1939), ґрунто­знавства (1949), академік Польс. АН (1969), іноз. чл. ВАСГНІЛ (1972), почес. чл. Угор. АН (1976), Академії с.-г. наук Німеч­чини (1977). Державна премія Польщі 3-го (1950) і 1-го (1974) ступ. Закін. Нар. гімназію (1929), ви­вчав с. госп-во та лісівництво (1929–33) у м. Пулави (Польща), навч. у Львів. політехніці, де й працював до 1941 (згодом Львів. політех. ін­ститут): асист. і зав. лаб. ґрунто­знавства; у Камʼянко-Бузькому лісництві (Львів. обл., 1941–45); в Університеті ім. М. Склодовської-Кюрі у Любліні (Поль-ща, від 1946): завідувач кафедри хімізації с. господарства (1946) та ґрунто­знавства (1946–59 та 1961–64), професор (1951), ректор (1951–55); водночас — завідувач кафедри ґрунто-знавства (1955–69) і ректор (1955–59 та 1968–69) Люблін. воєвод. с.-г. школи; ініціатор організації та дир., зав. лаб. агрофізики ґрунтів Ін­ституту агрофізики Польс. АН в Любліні (1969–80; нині імені Д.); дир. Ін­ституту ґрунто­знавства та хімізації с. господарства (1970–78). Акад.-секр. Від­діл. с.-г. і ліс. наук (1957–62), чл. Президії (1968–80) Польс. АН. Шеф-ред. «Polish Journal of Soil Science» (1968–87). Віце-президент Польс. товариства ґрунто­знавства (1956–87). Ви­вчав фіз. та водогосп. властивості ґрунтів, утворених лісами Пд. Поді­л­ля, вплив ерозії на властивості та еволюцію ґрунтів; створив першу карту ґрунтів пн. частини Поді­л­ля. За­пропонував методи покраще­н­ня легких ґрунтів шляхом зміни агрофіз. властивостей. Ред. карти ґрунтів Польщі (1948, 1960, 1966, 1973) та Європи (1965).