Добровільні спортивні товариства (ДСТ)

ДОБРОВІ́ЛЬНІ СПОРТИ́ВНІ ТОВАРИ́СТВА (ДСТ) — масові громадські організації, які створюють в установах, на під­приємствах, у на­вчальних закладах з метою залуче­н­ня населе­н­ня до занять фізичною культурою, спортом і туризмом. Кожне товариство має власну символіку: прапор, емблему, нагруд. знак, а також свою спорт. форму. ДСТ виникли на поч. 1920-х рр. після ліквідації спорт. т-в, що діяли в Рос. імперії, і були опозиц. до рад. влади та до методів діяльності Ради фізичної культури (контрол. орган СРСР у галузі спорту 1920–30-х рр.). До кін. 1916 в Україні діяло понад 60 спорт. гімнаст., велоспорт., важко­атлет., футбол., шахових т-в, перші з яких створ. при великих іноз. компаніях на­прикінці 19 ст. у Харкові, Києві та ін. містах. Їхні чл. проводили змага­н­ня та публічні ви­ступи між командами різних т-в, популяризуючи той чи ін. вид спорту. На поч. 20 ст. набули пошире­н­ня форми молодіжно-спорт. організацій, зав­да­н­ням яких було тілесне, духовне вдосконале­н­ня та нац. вихова­н­ня. Масовістю від­значалися спортивного товариства Галичини «Січ», «Пласт», «Луг». Від 1918 створювали пункти військ. під­готовки, до роботи в яких залучали найкращих фахівців з фізичної культури. Згодом на їхній основі організовано спортивний клуб армії. У 1920-х рр. засн. Олімп. комітет, що обʼ­єд­нав фізкультурні гуртки й організації, а також всеукр. спорт. організацію «Спартак», яка очолювала фізкультур. рух у країні. Від серед. 1920-х рр. із впровадже­н­ням тотал. централізації діяльність ДСТ набула політ. забарвле­н­ня. Їхньою метою було комуніст. вихова­н­ня своїх чл. «у дусі і принципах комуніст. моралі». Партія без­посередньо санкціонувала затвердже­н­ня статутів громад. організацій. Низка ДСТ припинила діяльність через звинуваче­н­ня у монарх. («Сокіл») та буржуазно-нац. («Юнак», «Скаути», «Мак­кабі») нахилах. На поч. 1930-х рр. існували декілька десятків дрібних ДСТ, майже кожне мін-во намагалося організувати власне спортивне товариство. У кін. 1930-х рр. всі спортивного товариства СРСР обʼ­єд­нано за ві­домчими та вироб. ознаками, таким чином більшість із них уві­йшли до складу великих т-в, що пере­важно мали всесоюз. статус. Від серед. 1950-х рр. керівництво проф­спілк. спортивного товариствами почала здійснювати Всесоюзна рада ДСТ проф­спілок, функції ж ДСТ зводилися до фінансува­н­ня її діяльності. У 1970-х рр. в Україні діяло 9 ДСТ: 7 всесоюз. — «Буревісник», «Водник», «Зеніт», «Локомотив», «Спартак», «Труд. резерви», «Динамо», 2 респ. — «Авангард» і «Колос». У 1980-х рр. спортивного товариства проф­спілок («Авангард», «Буревісник», «Водник», «Зеніт», «Колос», «Локомотив», «Спартак») обʼ­єд­налися у Всесоюзне добровіл. фізкультурно-спортивне товариство проф­спілок (ВДФСТП), реорганіз. з проголоше­н­ням незалежності України у спортивне товариство проф­спілок «Україна». У цей період створ. ДСТ «Колос», «Динамо», «ЦСКА», «Гарт» (2001 реорганіз. у Комітет з фіз. вихова­н­ня і спорту Міністерства освіти і науки України) та Товариство сприя­н­ня обороні України (колиш. ДТСААФ), які діють згідно з новими статутами та положе­н­нями. Від­повід­но до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (1993) фізкультурно-спортивного товариства поділяють на місц. та всеукр. (ВФСТ). Остан­ні повин­ні мати місц. осередки на всій тер. України і первин­ні осередки у більшості адм.-тер. одиниць обл. Крім того, ВФСТ мають бути забезпечені широкою інфра­структурою (системою упр., мережею ДЮСШ, спорт. клубами, секціями, спорт. спорудами) і фінансуватися за рахунок коштів держ. бюджету. ВФСТ держава може надавати повноваже­н­ня викона­н­ня держ. зав­дань, про­грам з роз­витку фізичної культури і спорту, організації і проведе­н­ня спорт. заходів. Діяльність ДСТ і нині є законодавчо неврегульованою, чинні нормат.-правові акти не охоплюють усього комплексу організац., фінанс., майнових та ін. питань, повʼязаних із функціонува­н­ням цих громад. організацій.

Завантажити статтю