ДОБРОВО́ЛЬСЬКИЙ Віктор Микола­йович (10(23). 01. 1906, Одеса — 28. 07. 1984, Київ) — актор, режисер. Народний артист СРСР (1960). Сталінcька премія (1951). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1983). Державні нагороди СРСР. Закін. студію при Одес. держ. укр. муз.-драм. театрі, яку очолювали Л. Гак­кебуш та В. Василько (1928), водночас працював у цьому театрі (1926–28). Актор. діяльність роз­почав на сцені Одес. нар. театру 1922. Грав у ви­ставах разом з П. Саксаганським і М. Садовським під час їхніх гастролей в Одесі. Актор Харків. Червонозавод. укр. драм. (1928–33), Сталін. укр. муз.-драм. (нині Донецьк, 1933–39) театрів. 1939 на за­проше­н­ня Г. Юри почав працювати в трупі Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка, де мав дебютувати у ролі Михайла Гурмана («Украдене щастя» І. Франка), проте був заарешт. за звинуваче­н­ням в антирад. націоналіст. терорист. діяльності. Згодом звільн. через недо­статність доказів. Премʼєра ви­стави від­булася 1940, Д. зі­грав з видат. митцями укр. сцени Н. Ужвій та А. Бучмою; ця роль роз­крила нові грані його таланту й зрілої майстерності. Під час 2-ї світової війни разом з театром пере­бував у м. Семипалатинськ (Казах­стан), у складі актор. фронт. бригади ви­їжджав на фронт; маючи неабиякий літ. хист, публікував власні поезії та сатир. фейлетони в газетах і бо­йових листівках. Від 1964 — у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки. На поч. 1980-х рр. актор знову здивував театр. публіку, створивши образ груз. селянина Аґабо Бочверадзе («Поки гарба не пере­кинулась» О. Іоселіані), який один з дослідників творчості Д. на­звав «справжнім маленьким шедевром акторського мистецтва». Разом з Л. Гак­кебуш 1933 заснував Сталін. театр ляльок. У ви­ставах за творами Т. Шевченка виконав ролі Залізняка («Гайдамаки», 1926, інсценізація Леся Курбаса, Пд. робсільтеатр; 1927, Одес. драма), Пана («Від­ьма», інсценізація В. Василька, Харків. Червонозавод. укр. драм. театр), Гната («Назар Стодоля», 1942, Семипалатинськ; 1951, Київ. укр. драм. театр ім. І. Франка). 1962 по­ставив радіови­ставу О. Ільченка «Петербурзька осінь» — драму про Т. Шевченка. 1964 у складі делегації укр. митців від­відав США й Канаду, де ви­ступав з чита­н­ням Шевченкових творів. Зі­грав понад 200 театр. і 30 кінематогр. ролей. Різноплановий актор. Образи, створ. Д., глибоко психологічні, сповнені сильними пристрастями, волею, рішучістю дії; в їхній основі — досконало ви­вчена дійсність, для своїх персонажів актор від­шукував правдиві й пере­конливі, виразно окреслені непо­вторні риси, точні жит­тєві деталі.