КРУПЕ́Н­НИКОВА Катерина Євгенівна (15. 02. 1940, Ленін­град, нині Санкт-Пе­тер­бург — 25. 06. 2021, м. Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія, США) — актриса, режисер. Заслужений артист УРСР (1973). Член Національної спілки кінемато­графістів України (1968–2000). Під час 2-ї світової вій­­ни пере­бувала у концтаборі «Са­ла­спілс» по­близу Риґи (1942–43). Закінчила Вище театральне училище імені Б. Щу­кіна (Москва, 1964). Від­­­тоді грала у Московському театрі імені Ле­нінського комсомолу. У Києві: актриса Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка (1966–2000); водночас голова секції кіноактора (1969–87), член правлі­н­ня (1976–86) Спілки кінемато­графістів України. За­ступник голови Між­народної асоціації жінок-кінемато­графістів (1995–98). Авторка та режисер театралізованих концертних про­грам у Театрі-студії кіноактора, зокрема «Завжди в дорозі», «Наше життя — кінемато­граф», «Тобі, мій Києве», «Памʼять» (1980–90-і роки). Написала сценарій і спродюсерувала документальний фільм «Крик» про Чорнобильську ката­строфу (США, 1990, режисер К. Давидов). Виїхала до США (2000). Втілювала пере­важно романтико-героїчні об­рази. У творчому доробку також ролі, вибудувані на глибокому і тон­кому пророблен­ні соціально-психологічного матеріалу.