Дубовик Лесь
ДУБОВИ́К Лесь (Леонтій Федорович; 17 (30). 10. 1902, Київ — 23. 08. 1952, Харків) — режисер, педагог. Доц. (1949). Народний артист УРСР (1947). Сталінcька премія (1948). Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1925; викл. В. Сладкопєвцев, Лесь Курбас), де був співорганізатором реж. відділ. (1924) та викл. (1925–26). У 1925–50 — реж. театру «Березіль» (згодом Харків. укр. драм. театр ім. Т. Шевченка). Водночас від 1947 — у Харків. театр. інституті: 1949–51 — завідувач кафедри режисури, 1950–51 — ректор. 1950–52 — заступник голови Комітету у справах мистецтв УРСР. Здійснив постановку сатир. комедії «Сон» за однойм. поемою Т. Шевченка (1935) та його драми «Назар Стодоля» (1939, 1943; обидві — у Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка; 1951 — спільно з А. Бучмою у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка). У студії при Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка інсценізував твори Т. Шевченка «Тополя», «Княгиня», «Великий льох», «Хустина», «Холодний яр». Співавтор п’єси «Олекса Довбуш» (поставл. 1956 у Коломий. театрі ім. Я. Галана, Івано-Фр. обл.). Роботам Д. притаманні глибина ідей. задуму, яскрава образність, романт. піднесеність, увага до сценіч. деталей, формування ціліс. образу вистави. Серед учнів — О. Барсегян, Є. Зіскінд, Б. Прокопович, А. Горбенко.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «97» М. Куліша (1930), «Кадри», «Бастилія Божої матері» І. Микитенка (1931, 1934), «Васса Желєзнова» М. Горького (1936), «Загибель ескадри» О. Корнійчука (1937, 1951), «Дружина Клода» А. Дюма (1938), «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема (1940), «Талан» М. Старицького (1941), «Гроза» О. Островського (1946, співавт.), «Генерал Ватутін» Л. Дмитерка (1947).
Рекомендована література
- Черкашин Р. Л. Ф. Дубовик. Х., 1947;
- Логвинова Н. «У театрі можливе все, крім стоячої води»: Учень і сподвижник Леся Курбаса — режисер Лесь Дубовик // Березіль. 2006. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
