Барсегян Олександр Сергійович
БАРСЕГЯ́Н Олександр Сергійович (10. 01. 1929, м. Батумі, Аджарія, Грузія — 07. 09. 2011, Харків) — режисер. Член-кореспондент АМУ (2009). Народний артист УРСР (1978). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Харків. театр. інститут (1953; викл. Л. Дубовик). Працював реж. Дніпродзержин. пересув. театру (1953–56), гол. реж. Львів. (1956–62) та Київ. (1962–70) ТЮГів, у Київ. театрі оперети (1970–75), гол. реж. Харків. рос. драм. театру ім. О. Пушкіна (від 1975); за сумісництвом завідувач кафедри (від 1976), професор кафедри режисури (від 1989) Харків. інституту мистецтв. Майстер яскравого сценіч. малюнка, глибокого тлумачення класич. творів. Роботам притаманні громад. пафос і ліричність.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (1954), «Молода гвардія» за О. Фадєєвим (1964), «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (1965), «Відкриття» Ю. Щербака (1975), «Темп» М. Погодіна (1976), «Вишневий сад» А. Чехова (1979), «Зоря і смерть Пабло Неруди» І. Драча (1986), «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим (1988), «Поминальна молитва» Г. Горіна (1990), «Остання жертва» О. Островського (1995), «Леді Макбет Мценського повіту» за М. Лєсковим, «Віндзорські витівниці» В. Шекспіра (обидві — 2000), «Трактирниця» К. Ґольдоні (2001).
Людина 
