КРУПНИ́ЦЬКИЙ Дмитро Юліанович (25. 10(06. 11). 1867, с. Медведівка Чигиринського повіту Київської губернії, нині Чигиринського ра­йону Черкаської обл. — 15. 01. 1938) — церковний діяч. Батько Б. Крупницького. Закінчив духовне училище. Від 1887 служив дияконом у рідному селі; 1895–1931 — у Свято-Миколаївському соборі в Черкасах. Після закри­т­тя собо­ру не мав певного заня­т­тя. 6 січ­ня 1938 заарештований, на­ступного дня за звинуваче­н­ням у антирадянській діяльності (негативне ставле­н­ня до радянської дійсності, критичне сприйня­т­тя політики режиму щодо се­­лянства й Церкви, листува­н­ня із сином, який мешкав за кордоном) засуджений до роз­стрілу, хоча ріше­н­ня судової трійки Київського обласного управлі­н­ня НКВС УРСР про страту ухвалено ще за тиждень до арешту — 31 грудня 1937. Реабілітований 1989. 26 травня 1998 канонізований УПЦ МП.