Авсєєнко Василь Григорович
АВСЄ́ЄНКО Василь Григорович (05(17). 01. 1842, Моск. губ. — 29. 07(11. 08). 1913, С.-Петербург) — історик, письменник, журналіст, видавець. Походив із дворян Черніг. губ. — нащадок знат. військ. товариша Стародуб. полку кін. 17 ст. Г. Овсієнка. Закін. у Києві 1-у гімназію (1859) та істор.-філол. факультет Університету св. Володимира, де захистив дис. «Итальянский поход Карла VIII и последствия его для Франции» («Университет. изв.», 1863, № 4–5), після чого викладав заг. історію (1864–66 — приват-доцент). Виконував обов’язки співред. г. «Киевлянин», на сторінках якої 1864 умістив ст. «Малороссия в 1767 г.». Публікував істор. праці у ж. «Русское слово», «Русский вестник», «Отечественные записки». Від 1866 — мировий посередник у Київ. пов., 1868 — правитель канцелярії губернатора. 1869 переїхав до С.-Петербурга, працював у Центр. статист. комітеті, Міністерстві нар. освіти, був чл. охорон. Ученого комітету з розгляду книг для нар. читання. Дописував до панславіст. часопису «Заря», зокрема 1869 виступив із рецензією на твори Марка Вовчка. Обстоював ідею «всеслов’янства». Разом із М. Лєсковим 1871–75 вів у «Русском мире» щотижневі внутр. огляди; також вміщував статті й у ін. друк. органах. 1883 орендував «Санкт-Петербургские ведомости» (опікувався до 1896). Крім того, 1886–90 випускав їх варіант, названий «Русская газета», 1891–92 — ілюстрований «Художник». Автор спогадів про київ. період свого життя («Истор. Вест.», 1881, № 4). У 1904–05 видав зібрання власних творів у 12-ти томах.
Рекомендована література
- Биков П. В. В. Г. Авсеенко // Огонек. 1879. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
