Бітус Іван Леонтійович
БІ́ТУС Іван Леонтійович (04. 05. 1917, с. Угодин, нині Мінської обл. — 19. 01. 2003, Київ) — контрабасист, майстер струнно-смичкових інструментів. Навч. в Одес. муз. училищі, Львів. муз. училищі й консерваторії (1939 і після 2-ї світової війни; кл. контрабаса). Учень відомого скрипк. майстра Л. Добрянського. Працював викл. Львів. муз. училища й арт. симф. оркестру Львів. філармонії. Від 1955 — у Києві: арт. Естрадно-симф. оркестру й оркестру Театру оперети. Реставрував муз. інструменти та виготовляв смички, цим здобув визнання в СРСР та за кордоном. Держ. музею театр. і муз. мистецтва передав 3 цінні скрипки (одна з них зроблена Л. Добрянським), Музею нар. архітектури та побуту України — старовинну кобзу О. Корнієвського, італ. гітару 18 ст., 2 скрипки Т. Підгорного, Музею історії Києва — інструменти серед. 19 ст. (флейта, кларнет), а також корнет, альт, скрипку та арфу 18 ст., виготовл. у Парижі.
Рекомендована література
- Кирилов К. І оживає скрипка… // Веч. Київ. 1984, 25 серп.;
- Білоусов А. Уроки майстра. Пам’яті Івана Леонтійовича Бітуса // УМГ. 2003, січ.–берез.
Завантажити статтю
Людина 
