ДАДІА́НІ Шалва Микола­йович ( ; 09(21). 05. 1874, м. Квіріли, нині Зестафоні, Грузія — 15. 03. 1959, Тбілісі) — грузинський письмен­ник і театральний діяч. Нар. арт. Груз. РСР (1923). Отримав домашню освіту. 1893–1923 — актор і реж. театрів у м. Кутаїсі. 1912 створив у Батумі театр «Пере­сувна трупа», організовував ви­стави в Тифлісі (нині Тбілісі), Кутаїсі, Баку. У 20-х рр. був кер. театр. від­ділу Наркомосу. Від 1950 — голова Президії Театр. товариства Груз. РСР. Автор зб. віршів («Іскра», 1892), пʼєс («В під­земел­лі», по­ставл. 1905), («Коли вони бенкетували», по­ставл. 1907), («Вчорашні», 1917), у яких від­образив боротьбу груз. народу за соц. й нац. визволе­н­ня. У сатир. комедії («В самісіньке серце», 1928) таврував бюрократизм, окозамилюва­н­ня, ін. негативні сусп. явища. Істор. взаємозвʼязкам Грузії та Росії присвятив роман («Юрій Боголюбський», 1926). Роз­пад укладу Грузії 19 — поч. 20 ст. показав у романі («Родина Ґвірґвіліані», 1954). Залишив мемуари («Те, що згадалося», 1959). Пʼєса Д. («Тетнульді», по­ставл. 1931) — про творе­н­ня нового життя в Сванетії — йшла на сцені театру «Березіль» (Харків). Д. бував в Україні, брав участь у від­значен­ні ювілеїв І. Франка та Д. Ґурамішвілі. Окремі твори Д. пере­клали П. Тичина, Ю. Костюк та ін.