ДАНЕ́ЛІЯ Георгій Микола­йович (25. 08. 1930, Тифліс, нині Тбілісі — 04. 04. 2019, Москва) — кінорежисер, сценарист. Народний артист СРСР (1989). Державна премія РФ (1996). Закін. Моск. архіт. ін­ститут (1955), Вищі курси кіно-реж. при кіностудії «Мосфільм» (1959), на якій від­тоді й працював: 1965–69 — худож. кер. Екс­перим. твор. обʼ­єдн., 1975–87 — Екс­перим. обʼ­єдн. комедій. і муз. фільмів; від 1987 — худож. кер. кіностудії «Ритм». 1960 разом з І. Таланкіним по­ставив фільм «Серьожа» (за В. Пановою, гол. премія Мкф у м. Карлові Вари, Чехія). Само­стійно дебютував психол. драмою «Шлях до причалу» (1962). У роботах Д., спрям. на роз­кри­т­тя психології героїв, виявляється схильність до загострених форм: сатири та ґротеску («Тридцять три», 1966), екс­центричності («Зовсім пропащий», 1973), фантастики («Кін-дза-дза», 1986). Комедії Д. часто містять риси драми або мелодрами. Успіш. досві­дом створе­н­ня трагікомедії стала стрічка «Не горюй!» (1969). У фільмі «Афоня» (1975), де одну з най­яскравіших ролей зі­грав Б. Брондуков, сатиричність режисер. інтонації по­єд­нана з побут. і психол. оригінальністю. Достовірне від­творе­н­ня нац. колориту, середовища, характерів, лірична атмо­сфера вирізняють х/ф «Міміно» (1978, гол. премія Мкф у Москві, Державна премія СРСР). Серед ін. фільмів — «Осін­ній марафон» (1979, гол. премія Мкф у м. Сан-Себастьян, Державна премія РРФСР, 1981), «Сльози капали» (1983), «Паспорт» (1990), «Настя» (1993), «Фортуна» (2000). Д. — автор і спів­автор сценаріїв більшості своїх фільмів. Написав кн. «Без­билетный пас­сажир: Байки кинорежис­сера» (2005), «Тостуемый пьет до дна» (2006), автобіогр. роман «Чито-грито» (2007; усі — Москва).