Данелія Георгій Миколайович
ДАНЕ́ЛІЯ Георгій Миколайович (25. 08. 1930, Тифліс, нині Тбілісі – 04. 04. 2019, Москва) – кінорежисер, сценарист. Народний артист СРСР (1989). Державна премія РФ (1996). Закін. Моск. архіт. інститут (1955), Вищі курси кіно-реж. при кіностудії «Мосфільм» (1959), на якій відтоді й працював: 1965–69 – худож. кер. Експерим. твор. об’єдн., 1975–87 – Експерим. об’єдн. комедій. і муз. фільмів; від 1987 – худож. кер. кіностудії «Ритм». 1960 разом з І. Таланкіним поставив фільм «Серьожа» (за В. Пановою, гол. премія Мкф у м. Карлові Вари, Чехія). Самостійно дебютував психол. драмою «Шлях до причалу» (1962). У роботах Д., спрям. на розкриття психології героїв, виявляється схильність до загострених форм: сатири та ґротеску («Тридцять три», 1966), ексцентричності («Зовсім пропащий», 1973), фантастики («Кін-дза-дза», 1986). Комедії Д. часто містять риси драми або мелодрами. Успіш. досвідом створення трагікомедії стала стрічка «Не горюй!» (1969). У фільмі «Афоня» (1975), де одну з найяскравіших ролей зіграв Б. Брондуков, сатиричність режисер. інтонації поєднана з побут. і психол. оригінальністю. Достовірне відтворення нац. колориту, середовища, характерів, лірична атмосфера вирізняють х/ф «Міміно» (1978, гол. премія Мкф у Москві, Державна премія СРСР). Серед ін. фільмів – «Осінній марафон» (1979, гол. премія Мкф у м. Сан-Себастьян, Державна премія РРФСР, 1981), «Сльози капали» (1983), «Паспорт» (1990), «Настя» (1993), «Фортуна» (2000). Д. – автор і співавтор сценаріїв більшості своїх фільмів. Написав кн. «Безбилетный пассажир: Байки кинорежиссера» (2005), «Тостуемый пьет до дна» (2006), автобіогр. роман «Чито-грито» (2007; усі – Москва).
Літ.: Г. Данелия: Сб. Москва, 1982; Демин В. П. Г. Данелия. Москва, 1986; Стишова Е. М. Кто пьет до дна… // Близкое прошлое. К., 1989.
Ю. Д. Шлапак
Рекомендована література
- Г. Данелия: Сб. Москва, 1982;
- Демин В. П. Г. Данелия. Москва, 1986;
- Стишова Е. М. Кто пьет до дна… // Близкое прошлое. К., 1989.
Людина 
