Дворічанський район

ДВОРІЧА́НСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північно-східній частині Харківської області. На Пн. межує з Валуй. р-ном Бєлгород. обл. РФ (протяжність держ. кордону 40 км). Утвор. 1923. Існував 1923–63, відновлено 1966; від 1932 — у складі Харків. обл. Під час голодомору 1932–33 померло бл. 10 тис. мешканців Д. р. Від 24 червня 1942 до 2 лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,1 тис. км². Насел. 22 267 осіб (2001, складає 33,4 % до 1989): українців — 84 %, росіян — 14,4 %, проживають також білоруси, молдавани, вірмени. У складі р-ну — смт Дворічна (райцентр) та 54 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Дворічна, Тополі. Знаходиться на пд.-зх. схилах середньорос. височини. Поверхня — підвищена пологохвиляста лесова рівнина, розчленована балками та ярами. Корисні копалини: глини, кварц, пісок, крейда. З Пн. на Пд. протікає р. Оскіл (бас. Дону) з притоками Нижня Дворічна та Верхня Дворічна. Річки й водоймища займають 818,5 га. Ґрунти переважно чорноземні (67 %). Під лісами та лісовими насадженнями перебуває 14,7 тис. га. Осн. породи: сосна (55 %), дуб (35 %), тополя, осика, вільха, ясен, акація, береза. Серед унікал. пам’яток природи місц. значення — ботан. заказники Озерний і Червоний. Гол. підприємства розташ. у райцентрі. С. госп-во р-ну спеціалізується на виробництві зернових і тех. культур, м’яса, молока. Пл. с.-г. угідь 85,7 тис. га, з них орних земель — 64,4 тис. га, пасовищ і сіножатей — 21,4 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, цукр. буряки, соняшник, картопля. Тер. Д. р. проходить траса газопроводу Острогожськ–Шебелинка. Сприятливі кліматичні умови, значні агроклімат. та рекреац. ресурси доповнюють переваги геогр. положення р-ну. Тут розміщується Краснооскіл. зона рекреац. діяльності — одна з найбільших у Харків. обл. У заплаві р. Оскіл, між м. Куп’янськ (центр однойм. р-ну Харків. обл.) та Дворічною, знайдені значні запаси мінерал. вод хлоридно-натрієвого складу. В екол. відношенні вся тер. р-ну відноситься до умовно чистих, тобто вона практично безпечна для життя й госп. діяльності насел. та рекомендована для усіх видів відпочинку і туризму. У Д. р. — 19 заг.-осв. шкіл, ліцей-інтернат, аграр. ліцей; центр. рай. лікарня, 4 сільс. амбулаторії сімей. лікаря, 26 фельдшер.-акушер. пунктів; рай. Будинок культури, 23 сільс. Будинки культури, муз. школа, 24 б-ки, Дворічанський краєзнавчий музей; 2 ДЮСШ. Виходить г. «Дворічанський край». Реліг. громади: 3 — УПЦ МП, 2 — християн віри євангельської, 1 — свідків Єгови. На тер. р-ну виявлено знахідки кам’яного віку, залишки поселень ямної, середньостогів. і трипільської культур. Серед видат. уродженців — лікар-ендокринолог, д-р мед. н. О. Білецька, лікар-психіатр, д-р мед. н. Л. Булахова (обидві — с. Кам’янка), історик літ-ри, літ. критик, педагог М. Глобенко (с. Новоєгорівка); рад. держ. і політ. діяч, письменник І. Головченко (с. Лиман Другий); майстриня різьбярства та золотарства Г. Гусак (с. Миколаївка); актриса, засл. арт. УРСР Л. Гнатченко (с. Колодязне); церк. діяч УАПЦ І. Власовський (с. Вільшана); Герої Рад. Союзу О. Ковальов (с. Токарівка), М. Титов (с. Колодязне) та ін. У с. Панасівка (нині Мечникове) провів дит. і юнац. роки видат. біолог І. Мечников.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю