ДЕ МЕТЦ Георгій Георгі­йович (08(20). 05. 1861, Одеса — 09. 02. 1947, Київ) — фізик. Доктор фізики (1891), професор (1923). Закін. Новорос. університет (Одеса, 1885), залиш. для під­готовки до професор. зва­н­ня, від­рядж. до Страсбур. фіз. ін­ституту (Франція). Від 1887 — у Новорос. університеті (приват-доцент). Від 1892 — екс­траординар., від 1896 — ординар. професор кафедри фізики, 1915–17 — декан фіз.-мат. факультету Університету св. Володимира (Київ). Брав участь у роботі комісії для створе­н­ня Київ. політех. ін­ституту, де від 1898 — ординар. проф. і завідувач кафедри фізики, від 1919 — ректор. 1920–21 — ректор Кубан. університету (РФ). 1922–30 — проф. Київ. ІНО, від 1930 — Київ. пед. ін­ституту: від 1932 — завідувач кафедри фізики. Член Київ. фіз.-мат. товариства, його секр. від 1894. Ред. наук.-популяр. ж. «Физическое обозрение» (1906–16). Досліджував теплові явища та радіо­активність. Обчислив коефіцієнт стиска­н­ня колоїд. роз­чинів і довів, що мех. деформація тимчасово змінює пружність молекуляр. структури, яка су­проводжується тимчас. по­двійним променезаломле­н­ням у колоїдах; довів, що по­двійне променезаломле­н­ня у рідких тілах не залежить від вʼязкості; об­ґрунтував складність структури високомолекуляр. орган. сполук і наявність структури в рідких колоїд. роз­чинах. Уклав перший курс методики викла­да­н­ня фізики у школах України.