ДЕХОТІ́ Абдусалом (Деҳоти Абдусалом; псевд. — Пірмухам­мад-заде; Пирмухам­мад-заде; 14. 03. 1911, кишлак Богі-Май­дан, побл. м. Самарканд, Узбеки­стан — 31. 01. 1962, Душанбе) — таджицький поет. 1934–53 — секр. СП Таджики­стану; 1954–62 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту літ-ри АН Таджиц. РСР. Автор під­ручників і навч. посібників з таджиц. літ-ри, укладач першого таджиц.-рос. словника (1946), ред. кількох частин «Луzати забони то-ҷики» («Тлумачного словника таджицької мови», 1969–70). Перші зб. Д. «Маҳсули Октябрь» («Здобуток Жовтня», 1935) та «Шеър ва нақл» («Вірші й оповіда­н­ня», 1940) — про соц.-екон. пере­творе­н­ня в таджиц. селі; більшість віршів зб. «Шеърхои интихоби» («Ви­брані вірші», 1945) присвяч. подіям 2-ї світової війни. Написав лібрето до муз. драми «Хосров ва Ширин» («Хосров і Ширін», 1936, у спів­авт. з М. Турсун-заде), до опери «Комде ва Модан» («Комде і Модан», 1952), сатир. комедії «Тарифходжаев» («Таріфходжаєв», 1953, у спів­авт. з Б. Рахім-заде); кн. для дітей «Туфа барои кудакон» («Подарунок малюкам», 1954). Упорядник збірника «Хаҷвияи ҳалкии тоҷики» («Таджицький народний гумор», 1938). Пере­клав таджиц. мовою вірш Т. Шевченка «Готово! Парус роз­пустили...» (1939). Автор перед­мови до таджиц. вид. «Збірка поезій» Т. Шевченка (Сталінабад, 1940), статей до 100-річчя від дня смерті укр. поета. Окремі твори Д. пере­клав В. Бичко.