Джерард Дороті

ДЖЕ́РАРД Дороті (Gerard Dorothy; 09. 08. 1855, містечко Рочсоулз, графство Ланкашир, Велика Британія — 29. 11. 1915, Ві­день) — англійська письмен­ниця. Навч. в коледжі при монастирі в м. Ґрац (Австрія, 1875–79). Від 1886 мешкала у Відні. Мала славу вправного стиліста. Авторка епіч. творів «Lady Baby» («Леді-дитя», 1888), «A Forgotten Sin» («Забутий гріх»), «The Impediment» («Завада»; обидва — 1898), «The Conquest of London» («Завоюва­н­ня Лондона», 1900), «The Eternal Woman» («Вічна жінка», 1903), «Itinerant Daughters» («Мандрівні доньки», 1907), «The Waters of Lethe» («Води Лети», 1914) та ін. У повістях «The Supreme Crime» («Найстрашніший злочин», Ляйпциґ, 1901) та «A Glorious Lie» («Благородна брехня», Лондон; Ляйпциґ, 1912) змалювала побут галицької сільс. інтелігенції, створила привабливі образи українок. Так, у остан­ній повісті вишукана віден. публіка захоплюється укр. нар. піснями у виконан­ні героїні Дарії Костин, її улюбленою піснею «Нащо мені чорні брови...». Дж. подала досить точний вірш. перекл. поезії «Думка» («Нащо мені чорні брови...») Т. Шевченка, на­звавши її «a haunting song» («владна, ваблива, настирлива пісня»).