МЕ́РДОК Айріс (Murdoch Iris; 15. 07. 1919, Дублін — 08. 02. 1999, м. Окс­форд, Велика Британія) — англійська письмен­ниця, філософ. Букерів. премія (1978, роман «The Sea, the Sea» / «Море, море», 1978). Орден Британ. імперії (1987). Ви­вчала класичну філологію та філософію в Оксфорд. (1938–42) та Кембридж. (1947–48) університетах. В Оксфорді упродовж 20-ти р. викладала філософію. Її по­гляди еволюціонували від екзистенціалізму до не­оплатонізму: кн. «Sartre, Romantic Rationalist» («Сартр, романтичний раціоналіст», 1953), «The Sovereignty of Good» («Суверен­ність добра», 1970), «The Fire and the Sun» («Вогонь і сонце», 1977), «Metaphysics as a Guide to Morals» («Метафізика як путівник по моралі», 1992), «Existentialists and Mystics» («Екзистенціалісти і містики», 1997) та ін. М. ві­дома як авторка 26-ти романів, що оригінально по­єд­нали у собі риси інтелектуал.-психол. та філос. жанрів. Вже перший роман «Under the Net» («Під сіткою», 1954) набув широкої популярності: про­блема свободи вибору в ньому ґрунтується на ідеях франц. екзистенціалістів та лінгвіст. філософії Л. Вітґенштайна, а суперечл. характери і долі персонажів мали великий вплив на подальший роз­виток британ. роману. У 1960-х рр. М. зацікавилася структурою «готич.» жанру, екс­периментувала з романом «таємниць і жахів» («The Italian Girl» / «Італійка», 1964). 2-а пол. 1960-х — 1-а пол. 1970-х рр. по­значені низкою творів, що містили в собі домінуючу платонів. ідею, у них письмен­ниця досліджувала пере­важно морал. про­блеми — зокрема взаємозвʼязок добра і зла, наслідки люд. егоїзму. Ще в ран­ніх есеях «The Sublime and the Good» («Під­несене і прекрасне», 1959) та «Against Dryness» («Проти сухості», 1961) М. об­стоювала концепцію роману як від­критого до морал. філософії «великого будинку, в якому могли б жити вільні характери». Роз­квіт таланту М. засвідчили твори кін. 1970-х рр., які вирізнялися багатством психол. образів, утіле­н­ням онтолог. про­блем буття на тлі майстер. при­йомів трагіфарсу. Один із найві­доміших романів цього періоду — «The Black Prince» («Чорний принц», 1973; премія Дж. Тейта Блека), центр. тема якого — взаємозвʼязок любові та мистецтва, їхня трагічна несумісність із заг. принципами сучас. життя. У пізніх творах («The Philosopherʼs Pupil» / «Учень філософа», 1983; «The Green Knight» / «Зелений лицар», 1993; «Jacksonʼs Dilemma» / «Дилема Джексона», 1995 та ін.) М. виявила глибший інтерес до травелогу, квесту, транс­формов. меніп­пеї, неоміфологізму, роз­ширила поле інтертекс­туал. взаємодії з високим модернізмом та європ. класич. спадщиною. Усі за­знач. твори опубл. у Лондоні. Кон­стантою творчості М. було зацікавле­н­ня плин­ним і багатовимірним у жит­тєвих реаліях, що складає індивід. непо­вторність її автор. методу. Писала також оповіда­н­ня, пʼєси, вірші. В Україні захистили канд. дис. (Г. Клименко, А. Матійчак, О. Левченко), в яких досліджено й оцінено доробок М. від кін. 1990-х рр. Про життя письмен­ниці знято фільм «Айріс» (2001, реж. Р. Айер); окремі романи екранізовано. На честь М. на­звано астероїд 9138.