Мердок Айріс

МЕ́РДОК Айріс (Murdoch Iris; 15. 07. 1919, Дублін — 08. 02. 1999, м. Окс­форд, Велика Британія) — англійська письменниця, філософ. Букерів. премія (1978, роман «The Sea, the Sea» / «Море, море», 1978). Орден Британ. імперії (1987). Вивчала класичну філологію та філософію в Оксфорд. (1938–42) та Кембридж. (1947–48) університетах. В Оксфорді упродовж 20-ти р. викладала філософію. Її погляди еволюціонували від екзистенціалізму до неоплатонізму: кн. «Sartre, Romantic Rationalist» («Сартр, романтичний раціоналіст», 1953), «The Sovereignty of Good» («Суверенність добра», 1970), «The Fire and the Sun» («Вогонь і сонце», 1977), «Metaphysics as a Guide to Morals» («Метафізика як путівник по моралі», 1992), «Existentialists and Mystics» («Екзистенціалісти і містики», 1997) та ін. М. відома як авторка 26-ти романів, що оригінально поєднали у собі риси інтелектуал.-психол. та філос. жанрів. Вже перший роман «Under the Net» («Під сіткою», 1954) набув широкої популярності: проблема свободи вибору в ньому ґрунтується на ідеях франц. екзистенціалістів та лінгвіст. філософії Л. Вітґенштайна, а суперечл. характери і долі персонажів мали великий вплив на подальший розвиток британ. роману. У 1960-х рр. М. зацікавилася структурою «готич.» жанру, експериментувала з романом «таємниць і жахів» («The Italian Girl» / «Італійка», 1964). 2-а пол. 1960-х — 1-а пол. 1970-х рр. позначені низкою творів, що містили в собі домінуючу платонів. ідею, у них письменниця досліджувала переважно морал. проблеми — зокрема взаємозв’язок добра і зла, наслідки люд. егоїзму. Ще в ранніх есеях «The Sublime and the Good» («Піднесене і прекрасне», 1959) та «Against Dryness» («Проти сухості», 1961) М. обстоювала концепцію роману як відкритого до морал. філософії «великого будинку, в якому могли б жити вільні характери». Розквіт таланту М. засвідчили твори кін. 1970-х рр., які вирізнялися багатством психол. образів, утіленням онтолог. проблем буття на тлі майстер. прийомів трагіфарсу. Один із найвідоміших романів цього періоду — «The Black Prince» («Чорний принц», 1973; премія Дж. Тейта Блека), центр. тема якого — взаємозв’язок любові та мистецтва, їхня трагічна несумісність із заг. принципами сучас. життя. У пізніх творах («The Philosopher’s Pupil» / «Учень філософа», 1983; «The Green Knight» / «Зелений лицар», 1993; «Jackson’s Dilemma» / «Дилема Джексона», 1995 та ін.) М. виявила глибший інтерес до травелогу, квесту, трансформов. меніппеї, неоміфологізму, розширила поле інтертекстуал. взаємодії з високим модернізмом та європ. класич. спадщиною. Усі зазнач. твори опубл. у Лондоні. Константою творчості М. було зацікавлення плинним і багатовимірним у життєвих реаліях, що складає індивід. неповторність її автор. методу. Писала також оповідання, п’єси, вірші. В Україні захистили канд. дис. (Г. Клименко, А. Матійчак, О. Левченко), в яких досліджено й оцінено доробок М. від кін. 1990-х рр. Про життя письменниці знято фільм «Айріс» (2001, реж. Р. Айер); окремі романи екранізовано. На честь М. названо астероїд 9138.

Рекомендована література

1. Павличко С. Лабіринти мислення. Інтелектуальний роман сучасної Великої Британії (Айріс Мердок. Мистецтво проти теорій чи осягнення теорії) // Павличко С. Зарубіжна літ-ра: Дослідж. та крит. ст. К., 2001;
   Google Scholar Internet
2. Її ж. Айріс Мердок: Мистецтво в пошуках добра // Там само;
   Google Scholar Internet
3. Левченко О. В. Романістика А. Мердок і культура філософської думки та мови від класики до модерну // Мова і культура. 2008. Вип. 10, т. 9(109); Бредбері М. Британський роман нового часу / Пер. з англ. Л., 2011;
   Google Scholar Internet
4. Левченко О. В. Образ античності у творчості А. Мердок // Література в контексті культури: Зб. наук. пр. Дн., 2013. Вип. 23;
   Google Scholar Internet
5. Його ж. Проблема героя в літературі «пізнього модернізму»: «Мерфі» Беккета як інтертекст роману А. Мердок // Від бароко до пост­модернізму: Зб. наук. пр. Дн., 2013. Вип. 17, т. 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю