Дзеверін Ігор Олександрович

ДЗЕВЕ́РІН Ігор Олександрович (05. 11. 1929, с. Драбів, нині смт Чер- кас. обл. — 12. 02. 2001, Київ) — літературо­знавець. Акад. НАНУ (1988). Член СПУ (1961). Премія ім. О. Білецького в галузі літ.-худож. критики. Закін. Львівський університет (1952). Працював в Ін­ституті літ-ри АНУ (Київ, 1955–91): від 1966 — завідувач від­ділу, водночас від 1978 — директор Ін­ституту. Очолював ред. ж. «РЛ» (1962–73, 1980–89). Наукові дослідже­н­ня присвяч. творчості укр. письмен­ників, зокрема В. Вин­ниченка, О. Гончара; літ. по­глядам рос. критиків 19 ст. та естетиці В. Леніна («Естетика ленінізму і пита­н­ня літератури», К., 1967); пита­н­ням теорії літ.-худож. критики. Голова редколегії та один із авторів «Історії української літератури» (у 2-х т., К., 1987–88), відп. ред. УЛЕ (1988–95). Автор кн. «Остап Вишня: Нарис» (1957), «Про­блема сатири в революційно-демократичній естетиці» (1962; обидві — Київ) та ін. Як чл. редколегії Зібр. творів І. Франка у 50-ти т. (К., 1976–86) та відп. ред. т. 37 (літ.-крит. праці письмен­ника) від­знач. Державною премією України ім. Т. Шевченка (1988).

Завантажити статтю