КРА́ВЦІВ Михайло (15. 02. 1887, с. Стань­ко­ве, нині Станькова Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 28. 08. 1974, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — громадсько-політич­­ний і культурний діяч, художник. Чоловік М. Кравців, бать­ко М.-М. Барабаш і Д.-Т. Ємець-Кравців, дід Ю. Ємця. Учасник 1-ї світової війни. Член УВО, ОУН, уряду С. Петлюри (1919). Голова Стрий. осеред­­ку та Гол. ради ОУН; Нац. ін­ституту освіти, пропаганди і преси Укр. держ. правлі­н­ня уряду Я. Стець­ка (від 1941). Закін. Львів. полі­тех. школу (1910), пром. маляр. школу. Сотник УГА. Працював інж.-землеміром у Стрию (нині Львів. обл.). У складі похід. груп ОУН (Львів, 1941). Вʼязень табо­рів Береза-Картузька (нині м. Бе­­реза Брест. обл., Білорусь; 1939–41), Заксенгаузен (Німеч­чина, 1939–44). Від 1944 — в Австрії: 1945–49 — в управі Укр. допомогового комітету в м. Ін­нсбрук. 1949 ви­їхав до м. Він­ніпеґ (Канада), 1954 пере­їхав до Торонто. Спів­засн. і перший кер. Музею-архіву визв. боротьби ім. С. Бан­­дери. Працював у видавництві «Гомін України».