Дивізія

Визначення і загальна характеристика

ДИВІ́ЗІЯ (лат. divisio — поділ, роз­діле­н­ня) — основне тактичне зʼ­єд­на­н­ня збройних сил більшості країн. Існують практично у всіх видах ЗС, родах військ і спец. військах. Залежно від при­значе­н­ня, можуть вести бій у складі корпусу, армії, фронту, флоту й ін. формувань, а також само­стійно. Д., як правило, складається із декількох полків або бригад, окремих дивізіонів, баталь­йонів, частин і під­роз­ділів забезпече­н­ня, обслуговува­н­ня та тилу. На флоті до їх складу можуть входити бригади чи дивізіони кораблів різних класів і при­значе­н­ня. Д. вперше зʼявились у парус. флотах держав Європи в 17 ст. як складова частина ескадри кораблів. У армії Рос. імперії попередниками Д. стали 3 генеральства по 9 полків кожне, які утворив 1699 Петро І. Починаючи від 1-ї пол. 18 ст. Д. зʼявились в арміях Франції, Австрії, Прус­сії, а від 19 ст. стали складовою частиною більшості армій країн світу.

Перші укр. Д. створ. під час Визв. змагань 1917–21. Ві­домі Д. сердюків і сірожупан­ників та Запороз. Д. (сформована на основі Запороз. корпусу), організовані за геть­манува­н­ня П. Скоропадського. У ході українізації Чорномор. флоту, що роз­почалась 1917, створ. Д. міноносців у складі 27-ми кораблів. Під час 2-ї світової війни діяла «Галичина» Дивізія. Поява нових видів ЗС, родів військ і роз­виток військ. техніки об­умовили створе­н­ня нових типів Д. Залежно від приналежності до виду ЗС чи роду військ можуть бути такі типи Д.: у сухопут. військах — стрілец., мото­стрілец., піхотні, мотопіхотні, моторизов., механізов., кавалерій., повітряно-десантні (аеромобіл.), повітряно-штурмові, танк., бронетанк., артилер.; у ракет. військах — ракетні (озброєні стаціонар. чи пере­сув. установками для запуску); у ВПС — бомбардувал., винищувал., штурмові, змішані, військово-транс­порт­ні та ін. (до складу авіац. Д. можуть входити авіац. полки одного чи декількох родів авіації); у ВМФ — надвод. кораблів, мор. авіації, мор. піхоти; у внутр. військах — опертив. при­значе­н­ня, конвойні та ін. Також існують Д. ППО, у складі косміч. військ деяких держав (зокрема РФ) — косміч. оборони та контролю косміч. простору. Середньо­статистична Д. має у своєму складі від 12-ти до 24-х тис. вояків; командує нею, як правило, генерал-майор.

П. Д. Біленчук

Завантажити статтю