ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Дивізія

ДИВІ́ЗІЯ (лат. divisio – поділ, розділення) – основне тактичне з’єднання збройних сил більшості країн. Існують практично у всіх видах ЗС, родах військ і спец. військах. Залежно від призначення, можуть вести бій у складі корпусу, армії, фронту, флоту й ін. формувань, а також самостійно. Д., як правило, складається із декількох полків або бригад, окремих дивізіонів, батальйонів, частин і підрозділів забезпечення, обслуговування та тилу. На флоті до їх складу можуть входити бригади чи дивізіони кораблів різних класів і призначення. Д. вперше з’явились у парус. флотах держав Європи в 17 ст. як складова частина ескадри кораблів. У армії Рос. імперії попередниками Д. стали 3 генеральства по 9 полків кожне, які утворив 1699 Петро І. Починаючи від 1-ї пол. 18 ст. Д. з’явились в арміях Франції, Австрії, Пруссії, а від 19 ст. стали складовою частиною більшості армій країн світу.

Перші укр. Д. створ. під час Визв. змагань 1917–21. Відомі Д. сердюків і сірожупанників та Запороз. Д. (сформована на основі Запороз. корпусу), організовані за гетьманування П. Скоропадського. У ході українізації Чорномор. флоту, що розпочалась 1917, створ. Д. міноносців у складі 27-ми кораблів. Під час 2-ї світової війни діяла «Галичина» Дивізія. Поява нових видів ЗС, родів військ і розвиток військ. техніки обумовили створення нових типів Д. Залежно від приналежності до виду ЗС чи роду військ можуть бути такі типи Д.: у сухопут. військах – стрілец., мотострілец., піхотні, мотопіхотні, моторизов., механізов., кавалерій., повітряно-десантні (аеромобіл.), повітряно-штурмові, танк., бронетанк., артилер.; у ракет. військах – ракетні (озброєні стаціонар. чи пересув. установками для запуску); у ВПС – бомбардувал., винищувал., штурмові, змішані, військово-транспортні та ін. (до складу авіац. Д. можуть входити авіац. полки одного чи декількох родів авіації); у ВМФ – надвод. кораблів, мор. авіації, мор. піхоти; у внутр. військах – опертив. призначення, конвойні та ін. Також існують Д. ППО, у складі косміч. військ деяких держав (зокрема РФ) – косміч. оборони та контролю косміч. простору. Середньостатистична Д. має у своєму складі від 12-ти до 24-х тис. вояків; командує нею, як правило, генерал-майор.

П. Д. Біленчук

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Дивізія / П. Д. Біленчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-24222

Том ЕСУ:

7-й

Дата виходу друком тому:

2007

Дата останньої редакції статті:

2007

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

24222

Кількість переглядів цього року:

212

Схожі статті

Головний військовий клінічний шпиталь
Військо і зброя  | Том 6 | 2006
Г. Б. Перов
Бойова підготовка
Військо і зброя  | Том 3 | 2004
В. В. Стрижевський
Евакуація
Військо і зброя  | Том 9 | 2009
О. П. Реєнт, О. Є. Лисенко, В. П. Філіпишин, В. Л. Савицький, В. І. Шапаренко

Нагору