Гулий Максим Федотович
ГУ́ЛИЙ Максим Федотович (18. 02 (03. 03). 1905, с. Нова Басань, нинi Бобровиц. р-ну Чернiг. обл. — 23. 05. 2007, Київ) — бiохiмiк. Чоловік М. Коломійченко, батько Н. Гулої, дід М. Стріхи. Доктор біологічних наук (1942), професор (1945), академік АН УРСР (1957; 1958–62 — її віце-президент). Заслужений діяч науки УРСР (1956). Сталінcька премія (1952), Держ. премiї УРСР у галузі н. i т. (1978, 1985), премія ім. О. Палладіна АН УРСР (1974). Герой України (2005). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2000). Державні нагороди СРСР. Закiн. Київ. вет.-зоотех. інститут (1929). Від 1932 — в Інститутi бiохiмiї НАНУ (Київ): 1950–88 — зав. вiддiлу біосинтезу і біол. властивостей білків, 1972–77 — директор, від 1988 — радник при дирекції; водночас 1944–71 — завідувач кафедри біохімії Укр. с.-г. академії (Київ). Був президентом Укр. біохім. товариства (1976–87; від 1992 — його почес. президент). Досліджував проблеми сучас. функцiон. бiохiмiї та молекуляр. бiологiї, пов’язані з регуляцiєю бiосинтезу бiлкiв, лiпiдiв та вуглеводів; структуру та властивості бiлкiв; функції та метаболічне значення реакцій трикарбонового циклу; роль вуглекислоти в анаболіч. процесах у гетеротроф. організмів. Результати цих робіт лягли в основу створення нових лiкiв, що знайшли застосування у гематол., хiрург. та наркол. клiнiках, а також низки препаратів для підвищення продуктивності с.-г. тварин. Автор «Спогадів» (опубл. у ж. «Сучасність», 2006, № 4), які охоплюють широку панораму укр. життя 20 ст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Хiмiзм бiологiчного окислення i синтезу жирiв та проблема пiдвищення жирномолочностi. К., 1959; Биохимия жирового обмена. К., 1961; Биосинтез белка. К., 1963; Основные метаболические циклы. К., 1968; Природа и биологическое значение некоторых метаболических приспособительных реакций организмов. К., 1977; Роль углекислоты в регуляции обмена веществ у гетеротрофных организмов. К., 1978 (співавтор); О некоторых проблемах биохимии. К., 1997; Про метаболічні порушення в організмі тварин при алкогольних інтоксикаціях // Архів психіатрії. 2001. № 4 (співавтор); Вплив форміату на обмін амінокислот // УБЖ. 2002. Т. 74, № 4а (співавтор).
Рекомендована література
- Максим Федотович Гулий // УБЖ. 1965. Т. 37, № 3;
- Сильченко В. Довга осінь патріарха // Вісн. НАНУ. 2000. № 2;
- Академік Максим Федотович Гулий: До 100-річчя від дня народж. К., 2005;
- Стріха М. Портрет Дідуся в інтер’єрі сторіччя // Сучасність. 2005. № 12;
- «Не мислю життя без науки...» (академіку НАН України М. Ф. Гулому — 100 р.) // Вісн. НАНУ. 2005. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
