Гульовський Андрій Володимирович
Визначення і загальна характеристика
ГУЛЬО́ВСЬКИЙ Андрій Володимирович (24. 10. 1943, с. Шельпаки Підволочис. р-ну Терноп. обл.) — живописець. Член НСХУ (2005). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1972; викл. В. Манастирський, В. Островський). Відтоді працює у Терноп. худож.-вироб. майстернях Худож. фонду України. На творчій роботі. Осн. роботи — у галузях станк., монум. і сакрал. живопису. Автор портретів, пейзажів, монум. композицій, ікон, натюрмортів. Учасник обл., респ., всесоюз. та зарубіж. мистецьких виставок від 1972. Персон. — у Тернополі (2002). Реаліст. творчість Г. зі схильністю до імпресіонізму вражає свіжим поєднанням кольорів. Рухомий, пастозний живопис Г. у натюрмортах, пейзажах Поділля та Чернігівщини. Роботи зберігаються у музеях Тернополя.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Мій дух романтики (Дружина)» (1973), «Оленка» (1986), «Архітектор І. Осадчук» (2002); «Мамин хліб» (1982); декор. розписи — у Терноп. швей. ф-ці та дитсадку (обидва — 1985); діорама Терноп. упр. пожеж. охорони (1987); розписи — церкви Св. Трійці (1989, Білостоц. воєводство), костелів Чесного Хреста (2000) та св. Богородиці (2002; усі — Польща); «Неділя», «Різдвяна фантазія», «Під Седневим», «Казковий Седнів» (усі — 1987), «Романтичний настрій» (1990), «Гладіолуси», «Перші полуниці» (обидва — 1994), «Осіннє золото», «Пробудження» (обидва — 1998), «Свято бузку» (1999), «Надставна церква», «Чорнобривців засіяла мати» (обидва — 2002).