Гумельниця
ГУМЕ́ЛЬНИЦЯ — археологічна культура періоду енеоліту. Поширена у Балкано-Дунай. регіоні в 5 тис. до н. е. Назва походить від поселення Г., відкритого у 1924 на лівому березі Дунаю (Румунія). В Україні відомо 23 поселення, з яких у 60–70-і рр. 20 ст. розкопані Болград, Озерне, Нагірне 2. Епонімна пам’ятка — багатошарове поселення побл. м. Болград Одес. обл. Поселення пл. від 1 до 10 га займали переважно високі береги озер і були забудовані глинобит. будинками із заглибленою долівкою. Розкопано також багато госп. ям. Знаряддя праці виготовлені з добруджського або дністров. каменю та кременю. Ліпний посуд високоякісний, типовими є тарні горщики з грубого тіста та різноманітні тонкостінні лисковані орнаментов. посудини. Характерні орнаментов. жіночі теракоти, різноманітні теракотові культові речі. Зафіксов. контакти з трипіл. племенами етапів А і В-1. Населення варіанту Болград — унікал. приклад пристосування землероб.-скотар. господарства до степової зони Нижнього Подунав’я.
Рекомендована література
- Субботин Л. В. Памятники культуры Гумельница юго-запада Украины. К., 1983.
Завантажити статтю
