Гунько Андрій Степанович
ГУНЬКО́ Андрій Степанович (12. 11. 1927, нині Краснокут. р-н Харків. обл. — 02. 06. 1986, Харків) — живописець. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1983). Лауреат 1-го Всесоюз. фестивалю самодіял. худож. творчості. Золота медаль та диплом 1-го ступеня респ. оргкомітету за картину «Червоне козацтво». Працював на виробництві. Роботи характеризуються виваженими композиціями, яскравими барвами, чистотою та щирістю сюжетів. Учасник респ. та всесоюз. виставок нар. мистецтва. Полотна зберігаються в Музеї нар. мистецтва Слобожанщини (Харків).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Червоне козацтво» (1972), «Полудень» (1975), «Жнива», «Кольорові квіти», «Бузок» (усі — 1976), «Переправа» (1977), «Ковпак на марші» (1979), «Тривожна молодість» (1980), «Свято врожаю» (1981); портрети — «Студентка», «Дочка», «Син», «Є. Кизим»; «Перший трактор у Казахстані» (1973), «Свято першого покосу», «Півонії» (обидва — 1979), «Український мільярд» (1982), «Пасіка» (1984).
Рекомендована література
- Выставка рабочего // Рабочая газ. Київ, 1984, 26 авг.;
- Лисенко Т. С. Майстер народної картини // Слобода. 1997, 9 груд.