Гуров Леонід Симонович
ГУ́РОВ Леонід Симонович (20. 06(03. 07). 1910, с. Архангельське, нині Високопіл. р-ну Херсон. обл. — 05. 06. 1993, Кишинів) — композитор, музикознавець, диригент, піаніст. Нар. арт. Молдав. РСР (1985). Закін. Одес. муз.-драм. інститут (1932, кл. композиції П. Молчанова; кл. теорії музики — М. Вілінського), де й викладав. Під час 2-ї світової війни був головою Одес. відділ. СК в Іркутську (РФ). Від 1945 — у Молдові: доцент, від 1962 — професор кафедри теорії та композиції, 1960–64 — ректор Кишинів. консерваторії, а також 1948–65 очолював СКУ; 1956–58 — радник з муз. питань та викл. Центр. консерваторії у м. Тяньцзинь (Китай). Г. — автор низки праць, зокрема про творчість В.-А. Моцарта, П. Чайковського, особливості молдав. нар. пісні та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- сонати для скрипки і фортепіано (1928), для фортепіано (1936), симф. № 1 (1938), обробки нар. пісень.
Рекомендована література
- Абрамович Е. Леонид Гуров. Кишинев, 1971.