Вілінський Микола Миколайович
ВІЛІ́НСЬКИЙ Микола Миколайович (02(14). 05. 1888, містечко Голта, нині у складі м. Первомайськ Микол. обл. — 07. 09. 1956, Київ) — композитор, педагог. Батько І. Вілінської. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951). Член СКУ. Державні нагороди СРСР. Закін. юрид. факультет Новорос. університету (1912) та Консерваторію (1919; кл. В. Малишевського) в Одесі. 1920– 41 — викладач (від 1926 — проф.) Одес., 1941–44 — Ташкент., від 1944 — Київ. (1944–47, 1950–54 — завідувач кафедри композиції, 1949–53 — завідувач кафедри теорії музики) консерваторій. Співред. 20-том. «Зібрання творів М. Лисенка» (К., 1950–56). Автор муз.-крит. статей з питань укр. та молд. музики. Серед учнів — О. Білаш, К. Данькевич, В. Фемеліді, А. Муха, А. Водовозов, Є. Зубцов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- вокал.-симф. — кантата «Молдавія» (1939, сл. Л. Корніяну); симф. — «Характерні танці» (1910, 2-а ред. — 1949), 3 сюїти на молд. нар. теми (1932, 1933, 1944), балетна сюїта (1956); для фортепіано — 8 п’єс (1905– 08), «Елегійна сюїта» (1914–18), «Балада у формі варіацій» (1917–25); камерно-інструм. та хор. музика; солоспіви на вірші Т. Шевченка, О. Толстого, О. Пушкіна; обробки нар. пісень; музика до к/ф «Щастя бути молодим» (1937, «Українфільм»).
Рекомендована література
- Михайлов М. М. М. Вілінський. К., 1962;
- Муха А. М. Вілінський // Музика. 1988. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
