Гурський Іван Францович
Визначення і загальна характеристика
ГУ́РСЬКИЙ Іван Францович (10(23). 12. 1902, с. Триліси, нині Фастів. р-ну Київ. обл. — 09. 02. 1981, Одеса) — живописець. Член Асоц. художників Червоної України (1930), СХУ (1937–41, від 1960). 1941 потрапив у нім. полон, до 1945 перебував у концтаборі Оснабрюке. Закін. Одес. худож. інститут (1930; викл. П. Волокидін, Д. Крайнєв). Відтоді — учасник мистецьких виставок. Від 1933 жив у Одесі. Працював викл. Одес. худож. училища (1937–41, 1960–63) і студій образотвор. мистецтва, в Одес. худож. фонді. Основна галузь — станк. живопис. Для ранніх творів притаманний суто академ. стиль соцреалізму; у 1960-і рр. творча манера стала більш розкутою, сміливішою в кольорі. Майстер темат. картини. Окремі полотна зберігаються у Микол. ХМ., Одес. істор.-краєзнав. музеї, Нац. музеї Т. Шевченка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Січова рада» (1929), «Піонери» (1931), «Піонери біля вогнища» (1935), «Прикордонники» (1937), «На художній виставці в МТС ім. Т. Шевченка» (1949), «Наша Одеса» (1950), «На Красній площі» (1952), «О. Пушкін на березі моря» (1960), «Рідні береги» (1972), «Першовідкривачі» (1973).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
