Кравченко Ігор Євгенович
КРА́ВЧЕНКО Ігор Євгенович (09. 04. 1947, Київ) — прозаїк, літературний критик. Син Євгена, брат Андрія Кравченків. Член НСПУ (1976). Закін. Одес. університет (1970). Працював у ред. г. «ЛУ» (1971–74); у видавництві «Радянський письменник» (1974–76); референтом апарату СПУ (1976–79); зав. ред. критики ж. «Вітчизна» (1979–83); ст. н. с. Укр. центру культур. дослідж. (1995–2003; усі — Київ). Герої творів К. шукають своє місце в житті, сповнені морал. максималізму. Зб. літ.-крит. ст. «Іти верхів’ям» (1981) і «Погляд у майбутнє» (1986; обидві — Київ) присвяч. питанням взаємодії літ-ри, мистецтва і життя, темі моралі в літ-рі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Солдатський острів: Повість. 1977; Чигир-трава: Есе. 1981; Коралові краплі після дощу: Повісті. 1986; Переселенці: Роман. 1988 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Панченко В. Мистецтво життєтворення // Прапор. 1982. № 6;
- Стрельбицький М. Діти Тарасові, діти Ликерині // Київ. 1985. № 4;
- Панченко В. Де заховане «золоте руно»? // Панченко В. Віч-на-віч з епохою. К., 1987.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
