КРА́ВЧЕНКО Євген Сергі­йович (12(25). 12. 1907, с. Володимирівка, нині Доманівського ра­йону Миколаївської обл. — 28. 06. 1975, Київ) — письмен­ник, драматург. Батько Андрія та Ігоря Кравченків. Член Спілки письмен­ників України (1957). Учасник Другої світової війни. Державні нагороди СРСР. Закінчив Одеський ін­ститут соціального вихова­н­ня (1933). Учителював (до 1938); викладав у Одеському педагогічному ін­ституті; працював у редакції газети «Сільські вісті», 1958–60 — від­повід­альний редактор журналу «Культура і життя» (оби­дві — Київ). Дебютував 1936 поемою «Пісня про скрип­ку». При­святив Т. Шевченку цикл опо­ві­дань «Слово Тараса» (К., 1962). В автобіо­графічному оповідан­ні з цього циклу «Ідуть дівчата в поле жа­ти…» роз­повів про своє зна­йомство з «Кобзарем». Писав та­­кож гуморески пере­важно на ма­­теріалі сільського життя. Автор текс­тів пісень «В небі канареєчка літає…», «Тепер я став багатий…», «Я люблю і не знаю покою…» до художнього фільму «За двома зайцями» (1961, режисер В. Іванов, Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка). Імʼям К. 1976 на­звано Бібліотеку для юнацтва Дні­провського ра­йону Києва.