Голобородько Євдокія Петрівна

Визначення і загальна характеристика

ГОЛОБОРО́ДЬКО Євдокія Петрівна (14. 03. 1937, с. Проценкове Херсон. р-ну Одес. обл., нині у межах смт Зеленівка Херсон. міськради) — педагог. Дружина Юрія, мати Костянтина та Ярослава Голобородьків. Доктор педагогічних наук (1991), професор (1993), член-кореспондент АПНУ (1994). Заслужений діяч науки і техніки України (2011). Закiн. Херсон. пед. ін­ститут (1960). Від­тоді вчителювала; працювала у Берислав. пед. училищі (Херсон. обл., 1964–67); від 1967 — у Херсон. пед. ін­ституті (нині Херсон. університет): заст. декана філол. факультету (1971–75, 1977–80), завідувач кафедри сучас. російської мови (1980–85) та лiнгводидактики (1992–2002), професор кафедри словʼян. мов і методик їх викла­да­н­ня (від 2002). Наук. дослiдж. з методики викла­да­н­ня рос. та укр. мов, про­блем заг. педагогіки. Авторка низки шкільних під­руч. та посіб. для учителів, зокрема «Уроки рус­ского языка в 5–6 клас­сах» (1986), «Рус­ский язык» для 8 кл. (2002, спів­авт.; обидва — Київ), «Изучение рус­ского языка в 6 клас­се» (2003, спів­авт.), «Уроки рус­ского языка в 10 клас­се» (2003, спів­авт.), «Рідна мова. Методичні поради. Роз­робки уроків» (2005, спів­авт.; усі — Харків).

Літ.: Голобородько К. Слово про матір // Джерела. 2000. № 22; Чабаненко В. Педагогічні пріоритети Є. П. Голобородько // Таврій. вісн. освіти. 2003. № 1.

М. В. Бухтій

Завантажити статтю