Головко Григорiй Володимирович
ГОЛОВКО́ Григорiй Володимирович (13 (26). 10. 1900, с. Дiбрiвка, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. — 31. 10. 1982, Київ) — архiтектор, мистецтвознавець. Заслужений архітектор УРСР (1970). Держ. премiя УРСР у галузі н. i т. (1971). Член САУ (1934, 1937–75 — голова). Закiн. Київ. буд. інститут (1935). Впроваджував принципи соцреалізму в архіт. практику УРСР. Головний редактор журналу «Архітектура Радянської України» (від 1937); дир. НДI теорiї та iсторiї архітектури (1959–76). Співавтор проектів планування мiст Новограда-Волинського i Бiлої Церкви; ст. київ. метрополітену «Унiверситетська» (1960), «Полiтехнiчний інститут» (1963) і «Святошин» (1970); будинку Iн-ту гiдрологiї та гiдротехнiки АН УРСР у Києвi (1953–55). Брав участь у виданнi «Історiї українського мистецтва» (К., 1966–70, т. 1–6).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Расцвет архитектуры Советской Украины. 1954; Проблеми сучасної архітектури. 1963; Архітектура України на новому етапі. 1954–1964 рр. 1964 (співавт.; усі — Київ).