Головчук Павло Андрійович

ГОЛОВЧУ́К Павло Андрі­йович (псевд. — Панас Без­дольний; 05. 07. 1940, с. Девʼятина, Югославія, нині Боснія та Герцеґовина) — письмен­ник, публіцист, пере­кладач і громадський діяч. Член Спілки укр. письмен­ників Німеч­чини. Навч. у духов. семінаріях у Заґребі та Крижевцях (1959–61), на юрид. ф-тах Університетів Заґреба й Сараєво (1963–68). У 60–70-х рр. брав участь у пере­праві укр. самвидаву на Зх. (разом із П. Гроцьким). Від 1965 очолював літ. секцію Культ.-мист. товариства ім. Т. Шевченка в м. Баня-Лука, водночас від 1968 — ред. укр. секції Радіо Баня-Лука. 1980 із родиною ви­їхав до Німеч­чини, де 1989–2005 працював секр. Апостол. екзархії для українців-католиків у Німеч­чині та Скандинавії. Від 1997 — гол. ред. тижневика «Християнський голос». Репортажі, вірші й оповіда­н­ня друкує в часописах «Руське слово», «Нова думка», «Шлях пере­моги», «Християнський голос», «Радіо Свобода» та ін. Окремими книжками ви­йшли зб. поезій та прози Г.: «Корі­н­ням з України» (Л., 1991), «Кольорові сни» (Дрогобич, 2004) та «Тут я почув своє рідне слово» (Липовляни, 2005). Осн. тема його творів — життя українців у Боснії. Пере­кладає із серб., рос., нім. мов на укр. і навпаки.