Ґава-Голігради культура
Визначення і загальна характеристика
ҐА́ВА-ГОЛІГРА́ДИ КУЛЬТУ́РА — археологічна культура кінця бронзового — початку залізного віку (гальштатський період). Назва походить від епонім. могильника Ґава в Угорщині та поселення Голігради. Вивчення культури почалося зі знахідки у 1878 Михалківського скарбу. Ця група пам’яток була виділена в окрему культуру І. Свєшниковим у 1964 та названа голіградською на основі розкопок першого поселення, проведених Т. Сулімірським у 1931 побл. с. Голігради (нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.). Враховуючи найбільшу подібність пам’яток Верхнього Подністров’я та Попруття з групою пам’яток Ґава, поширених у пн.-сх. частині Карпат. котловини у бас. Верхньої Тиси, Г. Смирнова запропонувала термін Ґ.-Г. к., який визначає велику культурно-істор. спільність пн. фракійців. Відомі бл. 300 пам’яток (поселення, городища, скарби, могильники, окремі знахідки) 11 — серед. 7 ст. до н. е. Осн. заняття населення — землеробство, скотарство, гончарство, металургія бронзи, видобуток солі, торгівля. Найчисленнішими пам’ятками є поселення. Городища Ґ.-Г. к. мають велику площу, розміщені на узвишшях над долинами річок, обнесені земляними валами та ровами. Житла напівземлянкові й наземні з кам’яно-глиняними печами. Поруч розташовувались госп. ями для зберігання продуктів. Осн. речові знахідки становлять гончарні вироби. Кухонний посуд представлений великими товстостінними горщиками, столовий — баноч. і тюльпановид. горщиками, широкими мисками з лощеною чорною орнаментов. поверхнею. Для оздоблення широко використовувався орнамент у вигляді різноманіт. канелюр. Серед оригінал. кераміч. виробів виділяються предмети зоо- та антропоморф. пластики. Бронзові вироби представлені знаряддями праці, предметами озброєння, кінської збруї та прикрасами, більшість з яких Карпато-Дунай. походження. Скарби свідчать про значну соц. диференціацію суспільства. Осн. пам’ятки: поселення Магала, Заліщики, городища Шелестове, Лисичники, Кривче, Михалків. і Голіград. скарби, могильники Сопіт й Завалля. Етнічна приналежність населення — фрако-іллірійська. Ґ.-Г. к. вплинула на формування деяких рис чорноліської культури. На заключ. етапі населення Прикарпаття взяло участь у формуванні культури скіф. часу на тер. Зх. Поділля, а населення Закарпаття — у формуванні куштановицької культури.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
