Заліщики

ЗАЛІ́ЩИКИ  — місто Тернопільської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі Дністра, за 125 км від Тернополя. Площа 7,11 км². Насел. 9739 осіб (2001, складає 76,9 % до 1989), переважно українці. Проживають також поляки, росіяни, євреї, молдавани. Залізнична станція. Через місто проходить автомагістраль Одеса–Брест. З. виникли бл. 1750 на землях однойм. села (від серед. 18 ст. — Старі З., нині не існує). Уперше село З. у писем. джерелах згадується 1469 як Залісся, 1493 — як Заліще; сучасну назву почали вживати від 1578. Назване, ймовірно, так тому, що його перші поселенці мешкали «за лісом». 1766 З. надано Маґдебур. право. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1774 З. стали центром циркулу (округи). 1810–15 — окружне місто Терноп. краю Рос. імперії. 1895 через З. прокладено залізницю. 1899–1939 у місті діяла вчител. семінарія (її дир. 1913–25 був О. Маковей; серед випускників — письменники М. Ломацький, Д. Макогон, історик, громад. діяч В. Верига, бібліограф і видавець І. Калинович, співак І. Григорович, актор, режисер Є. Коханенко). 1897 у Старих З. відкрито читальню, 1903 у З. — повіт. філію товариства «Просвіта». Від 1904 діяла садівничо-городня школа. У роки 1-ї світової війни від серпня 1914 до липня 1917 у місті перебували рос. війська. На поч. червня 1919 у З. перебувало керівництво ЗУНР; 9 червня Є. Петрушевич тут отримав повноваження диктатора ЗУНР. 1920–39 — знач. культур. і курорт. центр Польщі. Від 1939 — у складі УРСР. Від липня 1941 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією, входило до складу Ген. губ. За проявлену мужність і відвагу під час визволення З. та форсування Дністра 6-х рад. воїнів відзначено званням Героя Рад. Союзу. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Нині у З. працюють підприємства «Агробуд», «Арма», «Дністрянка», «Молочні дари», «Олімп», «Піон», «Роммар», консерв. завод. Діють аграр. коледж, ПТУ, г-зія, 2 заг.-осв. школи, школа-інтернат, муз., художня і спорт. школи, Центр наук.-тех. творчості школярів, рай. Будинок дит. і юнац. творчості, 2 дитсадки; Заліщицький краєзнавчий музей, 7 громад. музеїв, рай. Будинок нар. творчості, б-ка, кінотеатр; дит. ревматол. та обл. протитуберкульоз. санаторії, рай. лікарня, обл. шпиталь для інвалідів і репресованих. Виходить г. «Колос». Реліг. громади: 2 — УГКЦ, 1 — РКЦ, 1 — УАПЦ. Серед пам’яток архітектури — костел св. Станіслава (1763), церква Покрови Пресвятої Богородиці (1873), військ. казарма (18 ст., нині ПТУ), будинок староства та суду (серед. 18 ст., згодом — учител. семінарія, нині готель «Старі Заліщики»), палац баронів Бруніцьких (перебудований 1831 з мислив. будинку, нині відділ. лікарні), будинок польс. товариства «Сокіл» (1903, нині кінотеатр), Нар. дім (1908, нині пошта). Над Дністром — старовин. заповід. Заліщицький дендрол. парк, у якому зростають понад 400 унікал. дерев бл. 40 видів. На тер. міста виявлено пам’ятки пізнього палеоліту, трипіл., ґава-голігради, липиц., ранньослов’ян. і давньорус. культур. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку, І. Франку, С. Бандері, М. Гайворонському, рад. воїнам, які форсували Дністер, воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни; погруддя О. Маковея; пам’ятні знаки — Олегу Ольжичу (1928–29 досліджував у З. поселення трипіл. культури), «Танк Т-34»; монумент борцям за волю України; пам’ятні хрести — на честь скасування панщини 1848, політ. в’язням, убитим відступаючими частинами рад. армії у червні 1941, членам ОУН і воякам УПА; мемор. дошки — Т. Шевченку, В. Стефанику, О. Маковею, О. Телізі, патріарху УАПЦ Мстиславу (1923–25 жив у З.), адвокату і громад.-політ. діячу В. Бараннику, письменнику П. Ковальчуку, співаку М. Голинському, композитору Я. Смеречанському. У місті народилися брати інженер-конструктор, дійс. чл. НТШ Б.-Т. та лікар-педіатр, співак, громад. діяч М.-В. Гнатюки, політ. діяч, економіст, правознавець, чл. Краків. АН Л. Білинський, реліг. діяч, теолог, чл. НТШ у Канаді та УВАН П.-Б. Біланюк, географ, етнограф Г.-Е. Ґонсьоровський, лікар-хірург Ю. Кузич, військ. лікар, громад. діяч О. Гаврилюк, громад. і військ. діяч І. Рудницький, громад.-культур. діяч, засл. діяч мистецтв України В. Бачинський, композитор М. Гайворонський, майстри худож. оброблення дерева Ю. Сандига та Е. Смеречанський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю