ҐАМСАХУ́РДІА Звіад Костянтинович ( ; 31. 03. 1939, Тбілісі — 31. 12. 1993, Самеґрело, Грузія, похов. у м. Грозний, Чечня, РФ, пере­похов. 01. 04. 2007 у Тбілісі) — президент Грузії (1991–92), письмен­ник, пере­кладач, літературо­знавець. Син К. Ґамсахурдії. Доктор філологічних наук (1991). Закін. факультет зх. мов і літ-ри Тбіліс. університету (1962). Працював у ньому 1975–86; водночас 1976–91 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту груз. літ-ри. Автор пр. «ХХ » («Американська поезія ХХ ст.», 1972), «» («Байки і казки», 1987), («Духовна місія Грузії», 1990), » («Мова образів “Витязя в тигровій шкірі”», 1991); зб. віршів «» («Заручини місяця», 1989). Пере­клав окремі твори О. Вайльда, В. Вітмена, Ш. Бодлера та ін. У 1950-х рр. заснував неле-гал. патріот. організацію - («Ґорґасліані»). Заарешт. 1956, звільнений. У 1970-х рр. видавав антирад. ж. «» («Грузія»), «» («Золоте руно»), «» («Вісник Грузії»), «» («Мацне»). Неодноразово під­давався арештам і заслан­ню. У 1980-х рр. — організатор демонстрацій і мітингів у Тбілісі з вимогою незалежності Грузії. У травні 1990 під керівництвом Ґ. засн. «Круглий стіл» політ. партій і організацій, був його спікером. У листопаді 1990 Ґ. обрано головою ВР Грузії, 1991 — президентом (87 % голосів виборців). Діяльність Ґ. і більшості ВР Грузії спричинила посиле­н­ня опозиц. сил, що пере­росло у військ. сутички. 1992 Ґ. зна­йшов притулок у м. Грозний. 1993 повернувся до Грузії, намагався від­новити владу. Військ. проти­стоя­н­ня пере­росло в громадян. війну. Прихильники Ґ. за­знали поразки. Помер за неві­домих об­ставин.