Кравченко Охрім Севастянович

КРА́ВЧЕНКО Охрім Севастянович (28. 01(10. 02). 1903, с. Кищенці, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 31. 10. 1985, Львів) – живописець і графік. Батько Ярослава, дід Ольги Кравченків. Член СХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1930; викл. М. Бойчук, А. Таран). Заарешт. у серпні 1930 «за системат. антирад. діяльність», засудж. до 3-х р., висланий у с. Макариха Архангел. обл. (РФ). 1935 виселений до Свердловська (нині Єкатеринбург, РФ). 1939 отримав дозвіл на проживання у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. Співпрацював з ОУН. Ілюстрував ж. «Дзвін», зб. поезій «Кобза» М. Пронченка, роман «Під Корсунем» А. Кащенка (обидва – Кривий Ріг, 1941); виконав проект пам’ятника на честь козац. перемоги під Жовтими Водами (1942). Працював у майстерні монум. розпису церков худож.-вироб. майстерень при Київ. худож. інституті (1942–43); від 1943 – у Центр. будинку нар. творчості; у Львові: 1946–47 – методистом у Будинку нар. творчості; 1947–48 – викладач училища приклад. та декор. мистецтва й інституту прикладного та декоративного мистецтва, звільнено за «формалізм». 1949–56 – у філії Укр. полігр. інституту, викл. ремісн. училища поліграфістів. 1950–59 займався розписами церков. 1960–63 – художник КБ Львів. телевізій. заводу; розробив дизайн телевізорів «Верховина», «Трембіта», «Україна». На творчій роботі. Учасник мистецьких виставок від 1928. У період сталін. режиму вважався «неблагонадійним», участь у виставках поновлено в часи «хрущов. відлиги». Персон. – у Києві (1967), Львові (1968, 1973, 1985, посмертна – 1988), посмертні – у Тернополі, Івано-Франківську та Чернівцях (1986–88), Миколаєві (2002). Основні галузі – монум. і станк. живопис. На полотнах К. послідовно стверджував принципи укр. монументалізму, засвоївши у М. Бойчука потяг до нац. тематики, «вічних тем» нар. буття, виражених у цільній лаконіч. формі узагальнених образів монум. мистецтва, ніби понадчасового образу-символу. Автор полотен на укр. істор. тематику, побут. картин з нар. життя, портретів сучасників і видат. людей минулого у техніці темпер. живопису. Для творчості характерні тяжіння до монументальності, узагальнення образів, лаконічні композиції площин. характеру, стримано-декор. кольор. гама. 2009 у Львові на будинку, де проживав К., встановлено мемор. дошку (скульптор В. Ропецький). Окремі роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові, Львів. галереї мистецтв, Терноп. картин. галереї, Івано-Фр., Чернів. і Запоріз. ХМ, НХМ.

Тв.: «Хата мого дитинства» (1922), «Біля терниці» (1929), «Копання картоплі», «Старий млин» (обидва – 1930), «Шпана» (1933), «Мати» (1940), «Автопортрет із люлькою» (1947), «Б. Хмельницький» (1954), «Мені тринадцятий минало» (1958), «Вівчар» (1960), «За пивом», «На буряках» (обидва – 1961), «На будові» (1963), «Косар» (1964), «На панщині», «Козак Мамай» (обидва – 1965), «Українська пісня» (1966), «Музики» (1967; 1969), «Дівчина з голубом», «Перемога» (обидва – 1968), «Лісоруби. В обідню пору» (1970), «В. Стефаник» (1971), «Голод в Україні. Скорбота» «Автопортрет» (обидва – 1972), «Горбун в їдальні», «М. Бойчук» (обидва – 1973), «Мати (У задумі)» (1978), «Подруги» (1980), «У неділю рано зілля копала…», «Мати з дитям» (обидва – 1982).

Літ.: Виставка творів Охріма Кравченка. Живопис. Графіка: Каталог. Л., 1984; Сидор О. Ф. Чистий голос Охріма Кравченка // ОМ. 1992. № 1; Волошин Л. «Бойчукіст» Охрім Кравченко // Там само. 1998. № 2; Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Охрім Кравченко. Художник і час. Л.; К., 2005; Його ж. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. К., 2010.

Я. О. Кравченко

Основні твори

«Хата мого дитинства» (1922), «Біля терниці» (1929), «Копання картоплі», «Старий млин» (обидва – 1930), «Шпана» (1933), «Мати» (1940), «Автопортрет із люлькою» (1947), «Б. Хмельницький» (1954), «Мені тринадцятий минало» (1958), «Вівчар» (1960), «За пивом», «На буряках» (обидва – 1961), «На будові» (1963), «Косар» (1964), «На панщині», «Козак Мамай» (обидва – 1965), «Українська пісня» (1966), «Музики» (1967; 1969), «Дівчина з голубом», «Перемога» (обидва – 1968), «Лісоруби. В обідню пору» (1970), «В. Стефаник» (1971), «Голод в Україні. Скорбота» «Автопортрет» (обидва – 1972), «Горбун в їдальні», «М. Бойчук» (обидва – 1973), «Мати (У задумі)» (1978), «Подруги» (1980), «У неділю рано зілля копала…», «Мати з дитям» (обидва – 1982).

Рекомендована література

Виставка творів Охріма Кравченка. Живопис. Графіка: Каталог. Л., 1984;
Сидор О. Ф. Чистий голос Охріма Кравченка // ОМ. 1992. № 1;
Волошин Л. «Бойчукіст» Охрім Кравченко // Там само. 1998. № 2;
Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Охрім Кравченко. Художник і час. Л.; К., 2005;
Його ж. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. К., 2010.