Кравченко Павло Микитович

Визначення і загальна характеристика

КРА́ВЧЕНКО Павло Микитович (07. 11. 1926, с. Уразово, нині смт Бєлгород. обл., РФ) — диригент, педагог. Брат М. Кравченка. Професор (1991). Заслужений артист УРСР (1972). Закін. Ле­­нінгр. консерваторію (нині С.-Пе­тер­бург, 1950; кл. І. Альтермана). Працював військ. диригентом у м. Совєтська Гавань (1950–53); диригентом симф. оркестру Гроз­­нен. філармонії (1953–54); дири­гентом-стажистом (1954–56; кер. Г. Карапетян), диригентом (1956–61) симф. оркестру Воронез. фі­лармонії, гол. диригентом симф. оркестру м. Кисловодськ (1961–63; усі — РФ). 1963–65, 1968–70 — диригент, 1965–67 — в. о. гол. диригента, 1970–79 — гол. диригент симф. оркестру Донец. філармонії. Водночас від 1963 викладає у Донец. муз. академії: 1985–89 — професор кафедри нар. інструментів, 1989–92 — духових та удар. інструментів, від 1992 — оркестр. диригува­н­ня. У репертуарі — світ. симф. музика 19–20 ст., твори укр. композиторів А. Штогаренка, Г. Майбороди, В. Гомоляки, М. Скорика, донец. авторів А. Водовозова, С. Ратнера та ін. Ви­ступав із такими солістами, як Д. Ой­страх, Е. Гілельс, Я. Зак, Я. Флієр, М. Ростропович, Л. Коган, О. Криса, Ю. Сітковецький, Д. Петриненко. Як диригент гастролював у Києві, Москві, Мінську, Кишиневі, Харкові, Львові, Дні­пропетровську, Ростові-на-Дону (РФ). Серед учнів — А. Клейн, А. Пєвцов.

І. Д. Гамкало

Завантажити статтю