ҐЕДРО́ЙЦ Костянтин Каетанович (06. 04. 1872, м. Бендери Бес­сараб. губ., нині Молдова — 05. 10. 1932, Москва) — ґрунто­знавець, агрохімік. Академік АН СРСР (1929), ВУАН (1930). Ленін. премія (1927). Закін. Київ. кадет. корпус, С.-Петербур. ліс. ін­ститут (1897, зва­н­ня вченого лісівника 1-го ступеня), навч. у Михайлів. артилер. училищі у С.-Петербурзі. Вільний слухач С.-Петербур. університету. До 1915 працював у с.-г. хім. лаб. Міністерства землеробства під керівництвом П. Косовича. За­ймався пере­віркою роз­робленого в той час у США електр. методу ви­значе­н­ня вологості, температури ґрунту і концентрації ґрунт. роз­чину. Об­ґрунтував вче­н­ня про ґрунт. колоїди та їхню роль в утворен­ні і родючості ґрунтів. 1916 взяв участь в організації Ґрунт. від­ділу АН СРСР, реорганіз. згодом у Ґрунт. ін­ститут, у якому працював н. с., згодом дир. (до 1930); водночас від 1916 — зав. ґрунт. лаб. Докучаєв. ґрунт. комітету; 1919–30 — проф. та завідувач кафедри ґрунто­знавства Ленінгр. ліс. ін­ституту (нині С.-Петербург); від 1921 за сумісництвом — завідувач кафедри ґрунто­знавства Ленінгр. агрохім. ін­ституту. Один з організаторів та кер. (1922–30) агрохім. від­ділу Носів. с.-г. дослід. станції (нині Черніг. обл.). Від 1930 — керівник Довгопрудниц. дослід. поля (побл. Москви). Голова Між­нар. асоц. ґрунто­знавців. Автор вче­н­ня про походже­н­ня солонців і солодей та теорії їхньої меліорації. Роз­робляв класифікацію ґрунтів за складом по­глина­н­ня основ. Президія ВАСГНІЛ заснувала Золоту медаль ім. Ґ. 1934–38 Всесоюз. ін­ститут добрив, агротехніки і агро­ґрунто­знавства носив його імʼя (нині Всерос. НДІ агрохімії ім. Д. Прянишникова, Москва).