КРА́ВЧЕНКО Петро Митрофанович (21. 06. 1921, Київ — 27. 11. 2009, м. Сід­ней, Австралія) — графік, дизай­нер. Почес. чл. НСХУ (1994). За­кін. Київ. художню середню шко­лу ім. Т. Шевченка (1939; викл. К. Єлева, І. Макушенко, П. Носко, О. Фомін). Під час 2-ї світової війни пере­бував у нім. полоні. Працював художником-декоратором у Німеч­чині. Від 1949 — в Австралії. Навч. в Австрал. опер. академії (кл. сцено­графії, 1951), закін. Школу телевіз. ви­школу (1955), Ін­ститут комерц. мистецтва (1958). Спів­засн. (1967) і секр. (до 2001) Спілки укр. образо­твор. мистців Австралії, спів­ор­ганізатор Фундації укр. студій Австралії (1975). 20 р. працював дизайнером спецефектів при костюмер. від­ділі Держ. телестудії (СН-2). Основні галузі — станк. і книжк. графіка, декор.-театр. мистецтво. Оформляв сцени для театр. ви­став, концертів. Учасник худож. ви­ставок від 1960-х рр. Персон. — у Сіднеї (1992), Киє­ві (1992, 1997). Кор. укр. г. «Вільна думка» (Австралія, поч. 1990-х рр.). Почес. чл. Між­нар. благодій. фонду «Духовна спад­щина» (Київ, 1990-і рр.). До 150-річчя від дня народж. М. Ми­клухо-Маклая 1996 влаштував у Києві ви­ставку та ініціював випуск пошт. марки; 1998 сприяв ви­дан­ню марки, присвяч. 50-літ­тю укр. поселе­н­ня в Австралії. Влас. коштом видав альбом «Но­ша України крізь віки» (К., 1999). Організував 2000 візит делегації Київ. міськради для налагодже­н­ня культур. звʼязків із Сіднеєм та пере­везе­н­ня памʼят­ника Т. Шевченку як дарунок від України. Автор графіч. робіт («Кві­ти», 1956; «На Івана Купайла», «Пере­яславська рада», «Думи мої (Т. Шевченко)»; усі — 1960-і рр.; «Кардинал Йосиф Сліпий», «Евкаліптове дерево», «Дні­прова чайка», «Моя донька Галя»; усі — 1969; «Булава», 1970; «Три­­во­га», 1974; «Шахи», 1985; «Наро­дже­н­ня поета», 1991), апліка­цій («Святослав», «Княгиня Оль­­га»; обидві — 1973), керам. композицій («1000-ліття хреще­н­ня Русі», 1990-і рр.). Окремі твори зберігаються у Музеї історії міста Києва, Нац. музеї Т. Шевченка.