Ґмитро Микола Михайлович
ҐМИ́ТРО Микола Михайлович (25. 02. 1958, с. Омеляна, нині Велика Омеляна Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) — реставратор та іконописець. Закін. художню школу в Рівному (1974), навч. у Моск. нар. заоч. університеті мистецтв (1980–82). Від 1983 — у Словаччині. Працював художником Держ. театру м. Кошиці (1983), Будинку культури м. Стара Любовня (1984–85), референтом з культури в с. Орябина Старолюбовнян. округу (1987–90). Від 1990 — на творчій роботі. Основні галузі — іконопис, монум. живопис та реставрування сакрал. мистецтва. В іконопис. творчості дотримується візант. традицій. Персон. виставки: у Пряшеві (2002), Меджилаборцях (2003–04), Гуменному (2004), Бардієві, Празі (обидві — 2004–05), Кошицях, Криниці (обидві — 2006), Ужгороді (2006–07). Відновив інтер’єри понад 20-ти церков, реставрував скульптури та вівтарну картину в костелі с. Батізовце (1996, Сх. Словаччина).
Додаткові відомості
- Основні твори
- ікона «Богородиця» (церква в с. Літманова, 1992); іконостаси — у церквах сіл Казимір та Літманова (обидва — 1998); стінні розписи та іконостас у церквах сіл Пихні (1998) та Нехваль Полянка (1999); вівтар для церкви у с. Замутов (2000); ікони для іконостаса храму в м. Требішув (2001; усі — у Сх. Словаччині).
Рекомендована література
- Ілюк М. Виставка [М. Ґмитра] в Меджилабірцях // Нове життя. 2003, 19 груд.;
- Яцканин І. Ікони Миколи Ґмитра // Дукля. 2004. № 1;
- A. Nagyová. Maliar ikon — Painter of Icons // Moje mesto Prešov. 2005. Č. 1.