Ґоміашвілі Олександр Костянтинович
ҐОМІАШВІ́ЛІ
Олександр Костянтинович 
; 02(15). 07. 1911, с. Степанцмінда, нині смт Казбеґі, Грузія — 13. 03. 1997, Тбілісі) — грузинський поет. Закін. Тбіліс. університет (1933). Автор поет. зб. 
(«Пісня андезита», 1932), «
» («Вірші», 1933; 1937), 
(«Дар’ял», 1940), «
» («Балади», 1946; 1958), «
» («Вірші та балади», 1960), 
» («Кістки і скелі», 1964), «
» («Клятва», 1976), «
» («Вибране», 1983). У творах Ґ. переплітаються героїчна романтика і ліризм — «
» («Смерть мисливця», 1932), 
» («Прощальна балада», 1938), 
(«Дар’яльська балада», 1941–46) та ін. 1933 написав антифашист. поему «
» («Знову називають Німеччиною»). Тема війни — в поезіях 
(«Грузине, візьмися за шаблю», 1943), «
» («Початок світанку», 1946), «
-
» («Воїн миру», 1950) та ін. Зб. віршів і поем: 
(«“Давитіані” в Дагестані», 1953), 
(«Наречена ущелини», 1955), «
» («Мати оселі», 1956), «
» («Слово про трьохсот арагвійців», 1958). Усі твори Ґ. видано у Тбілісі. Відтворив груз. мовою поезію Лесі Українки («До товариша»), А. Малишка (розділ з поеми «Про-метей»), П. Воронька (поема «Народження легенди»). Укр. мовою окремі вірші Ґ. переклали П. Воронько, І. Гончаренко, Ю. Петренко та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — (Вірші) // Поезія груз. народу. Антологія: В 2 т. Т. 2. К., 1961; (Вірші) // Сузір’я. К., 1969. Вип. 3.
Завантажити статтю
Людина 
