Ґоміашвілі Олександр Костянтинович

ҐОМІАШВІ́ЛІ Олександр Костянтинович ; 02(15). 07. 1911, с. Степанцмінда, нині смт Казбеґі, Грузія — 13. 03. 1997, Тбілісі) — грузинський поет. Закін. Тбіліс. університет (1933). Автор поет. зб. («Пісня андезита», 1932), «» («Вірші», 1933; 1937), («Дар’ял», 1940), «» («Балади», 1946; 1958), «» («Вірші та балади», 1960), » («Кістки і скелі», 1964), «» («Клятва», 1976), «» («Вибране», 1983). У творах Ґ. переплітаються героїчна романтика і ліризм — «» («Смерть мисливця», 1932), » («Прощальна балада», 1938), («Дар’яльська балада», 1941–46) та ін. 1933 написав антифашист. поему «» («Знову називають Німеччиною»). Тема війни — в поезіях («Грузине, візьмися за шаблю», 1943), «» («Початок світанку», 1946), «-» («Воїн миру», 1950) та ін. Зб. віршів і поем: («“Давитіані” в Дагестані», 1953), («Наречена ущелини», 1955), «» («Мати оселі», 1956), « » («Слово про трьохсот арагвійців», 1958). Усі твори Ґ. видано у Тбілісі. Відтворив груз. мовою поезію Лесі Українки («До товариша»), А. Малишка (розділ з поеми «Про-метей»), П. Воронька (поема «Народження легенди»). Укр. мовою окремі вірші Ґ. переклали П. Воронько, І. Гончаренко, Ю. Петренко та ін.