Кравченко-Русів Анатолій Іванович

КРА́ВЧЕНКО-РУ́СІВ Анатолій Іванович (24. 11. 1940, Дні­пропетровськ, нині Дні­про — 11. 10. 2020, там само) — письмен­ник. Член НСПУ (1996). Літ. премія ім. В. Ко­билянського (1996). За­­кін. Дні­проп. аграр. ін­ститут (1983). Працював в органах МВС (1965–92). Зав. літ.-драм. частини Дні­проп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка (1994–2002). Гол. ред. і видавець альманаху «Рок­соланія» (1997–2000, № 1–5). Від­­тоді — голова твор. центру «Незалежне слово». Автор зб. лірико-філос. поезії «Тро­їста зем­ля» (1991), «Меч соловʼя» (1994), «Синє вухо» (2003), «Свобода — Саманта Сміт» (2005), «Перстень Олени Теліги» (2008), «Чу­­дасія» (2013); романів про Т. Шев­­ченка «Мандрьоха» (1999) та «Мандрьоха-2» (2001); поеми «Голодомор» (2002; усі — Дні­пропетровськ); ст. «Світильник духу» («Собор», 1997, 31 січня) про О. Завгороднього та ін. Упорядник та один із авторів кн. нарисів та поезій «Шлях на Говерлу» (Дн., 2000). Низка його поезій стала основою лібрето муз. пʼєс, кантат композитора В. Мужчиля.

Завантажити статтю