ҐУБРИНО́ВИЧ Владислав (01. 10. 1836, м. Вільно, нині Вільнюс — 27. 08. 1914, Львів) — видавець. Батько Броніслава і Казимира Ґубриновичів. Фахові кваліфікації здобув у книгарнях Вільнюса, Ляйпциґа, Варшави. Під час польс. пов­ста­н­ня 1863 ви­їжджав до Відня для купівлі зброї. Працював у книгарні К. Вільда у Львові (1864–65, 1863–68), у фірмах Ле Судьє в Парижі (1865–66), Ф. Ваґнера в Ляйпцизі (1866–67). Купив 1868 львів. книгарню Г. Кал­ленбаха і спільно з В. Шмідтом заснував книгарсько-видав. фірму «Gubrynowicz i Schmidt». Незабаром її філії від­крито в містах Сокаль, Стрий і Ярослав. Видавав серію «Biblioteka powieści, pamiętników i podróży», в якій публікували твори польс. авторів (зокрема понад 100 романів Ю. Крашевського) і пере­клади. Польс. худож. літературі присвяч. серія «Biblioteka Polska» та її малоформат. варіант «Biblioteka Kieszonkowa». Ґ. був видавцем 3–6 томів монум. публікації джерел «Monumenta Poloniae Historica» (Lwów, 1876–93), моно­графій польс. істориків В. Абрагама, О. Бальцера, Л. Кубалі, В. Лозiнського, які містили також числен­ні матеріали з історії України. Після смерті В. Шмідта Ґ. став спів­власником фірми, яка від­тоді змінила назву на «Gubrynowicz i Syn».