КРАВЧУ́К Володимир Іванович (21. 07. 1951, с. Плиска Лановец. р-ну Тер­ноп. обл.) — фахівець у галузі зем­леробної механіки. Брат П. Крав­­чука. Доктор технічних наук (2005), професор (2001), академік НААНУ (2020). Народний депутат України (1994–98). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992, 2001). За­кін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1973). Працював 1975–94 у системі Міністерства с. господарства України. 1995–97 — за­ступник Міністра машинобудува­н­ня, військ.-пром. комплек­су і конверсії України; 1997–2002 — за­ступник Міністра пром. політики України, дир. Держ. депар­та­менту трактор. і с.-г. машино­будува­н­ня; 2002–07 — за­ступник нач. упр. ко­ординації здійсне­н­ня аг­рар. політики, зав. сектору з пи­тань роз­витку тех. політики в аг­рар. сфері, соц. інфра­структури та під­приємництва у сільс. місцевості Секретаріату КМ України. Водночас 1998–2004 — зав., від 2004 — професор кафедри с.-г. маши­нобудува­н­ня Нац. університету біо­ресурсів і природокористува­н­ня України (Київ); від 2007 — директор Укр. НДІ про­гнозува­н­ня та ви­пробува­н­ня техніки і технологій для с.-г. виробництва (смт Дослідницьке Васильків. р-ну Київ. обл.). У ВР України 2-го склика­н­ня — за­ступник голови комітету з питань АПК, земел. ресурсів та соц. роз­витку села. Наукові дослідже­н­ня: адаптація с.-г. машин у системах ке­рованих технологій землеробства; роз­виток сучас. землероб. механіки на базі нових методів екс­пертизи тех.-технол. рішень, інтегров. систем керованого зем­леробства, інформ.-комунікац. засобів моніторингу агроресурс. систем.