ДЕРЕЗА́ Анатолій Федорович (20. 04. 1952, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл.) — художник-монументаліст і живописець. Син П. Виплавень, чоловік В. Дерези. Член НСХУ (1990). Закін. Харків. худож.-пром. ін­ститут (1979; викл. А. Кон­стантинопольський, Б. Косарев). Від­тоді працював на Донец. худож.-пром. комбінаті (до 1999); одночасно 1980–85 — голова молодіж. обʼ­єдн. Донец. від­діл. СХУ; 1980–99 — викладач живопису, малюнку та композиції Донец. худож. училища; від 1999 — викладач, від 2000 — доцент кафедри архіт. проектува­н­ня Донбас. академії будівництва і архітектури (м. Макіївка Донец. обл.); 2001–05 — голова Донец. організації НСХУ. Учасник обл., респ., всесоюз., між­нар. мистецьких ви­ставок від 1979. Персон. — у Києві (1990, 2002), Донецьку (1990, 1994, 1997, 2000, 2002, 2005), Ялті (АР Крим, 1991), Горлівці (1991, 1996), Катовіце (Польща, 1991), Бардіїві (Словач­чина, 1993), Бохумі (Німеч­чина, 1993), Оребро (Швеція, 1998–99), Хенвізі (Угорщина, 1999), Маріуполі (Донец. обл., 2006). Основні галузі — монум. і станк. живопис (темат. картина, порт­рет, пейзаж, натюрморт). Композиц. та колористичні ріше­н­ня від­творюють звичаї та обряди українського народу. Д. використовує теми нар. пісень. Акварелі приваблюють поетичністю, високою майстерністю, тонким від­чу­т­тям особливостей природи України, країн Серед. Азії, Швеції, Німеч­чини, Угорщини, Словенії, Польщі. Монум. роботи виконано у техніках мозаїки, роз­пису, вітража, сграфіто та ін. Пластика зображе­н­ня та колористика вітражів Д. ґрунтуються на укр. обряд. нар. творчості. Роботи зберігаються у Донец., Горлів. ХМ.